Гро́ші, -шей, ж. Деньги. Грошей багацько, а щастя мало. Грошей — як у жида. Твор. пад. мн гроши́ма и грішми. З грішми дурня-невігласа почитують. Дурні́ гро́ші. Незаработанныя деньги, доставшіяся даромъ. В гро́ші йти́. Подниматься въ цѣнѣ. Кінь молодий в гроші йде, а старий виходить. З гро́шей вихо́дити, гро́ші губи́ти. Падать въ цѣнѣ. Старий (кінь з грошей) виходить. Коралі свої гроші не гублять. Гро́ші відка́зувати. Кромѣ прямого значеніи (завѣщать деньги) — быть въ предсмертной агоніи.
Кожух, -ха, м. Тулупъ, шуба. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Ум. кожушок. Ув. кожушище. Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище.
Освідувати, -ду́ю, -єш, гл. Освидѣтельствовать. Спало з його усе тіло; ото його лікарі освідували — аж на йому худа річ.
Підігнути, -ся. Cм. підгинати, -ся.
Підлева, -ви, ж. Соусъ. Потім з підлевою индик.
Побердитися, -диться, гл. безл. Повезти, удаться. Мені не побердилось.
Роскобіжкатися, -каюся, -єшся, гл. Разжиться.
Слабко нар. Слабо, свободно, не тѣсно. Слабко дуже підперезала його, — дитина зараз і росхристається. Ум. слабкенько.
Шмарити Cм. шмаряти.
Шталтити, -чу, -тиш, гл. Итти, подходить, приличествовать. До ції свити ця підшивка не шталтить.