Вільний, -а, -е. Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. Світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. Наче тільки йому світ вільний. Какъ будто только ему можно дѣлать что угодно. Ввійде в коршму і наче лиш йому світ вільний: ходить, руками розмахує, «водки»! крикне.
Зашку́рний, -а, -е. 1) Подкожный. Вся кров скипілася зашкурна. 2) — вода́. Подпочвенная вода. В сій криниці зашкурна вода, а не джерельна, то в сухе літо пересихає.
Обмова, -ви, ж. Злословіе, клевета, наговоръ. Най же нас обох поховають, нехай же людські обмови устануть. Я гордував обмовою людською. Ум. обмовонька, обмовочка.
Отісонька, -ки, ж. Ум. отъ отоса.
Поколивати, -ва́ю, -єш, гл. = поколихати.
Покутатися, -таюся, -єшся, гл. Окончить работу. Дехто вже покумався та люльку курить.
Пригнаджати, -джа́ю, -єш, гл. = принаджувати.
Продовганитися, -нюся, -нишся, гл. Замѣшкаться. Пішов до сусіди, казав: «та я не довго», та ось бач і продовганився ось поки, що вже й вечір став.
Струс, -су, м.
1) Суета, смятеніе. Піднявся струс, біганина.... З одного місця переходили люде на друге, шукаючи волі. Струс такий счинився, що й Боже.
2) Отрясываніе плодовъ съ деревьевъ, а также и самые отрясываемые плоды. Такі садки, що за струс по сто карбованців беруть.
Ташувати, -шую, -єш, гл. Приводить въ порядокъ, раскладывать.