Виділовий, -а, -е. 1) Относящійся къ комитету, бюро, правленію).
2) Членъ комитета, бюро, правленія.
Ворожий, -а, -е. Вражескій. Засліпив вороже око.
Де́сятеро чис. Десять душъ, штукъ. У-де́сятеро. Десятерицею, въ десять разъ. У-десятеро їм відплатимо за наші біди. Може в-десятеро більш, ніж вони були винуваті.
Зазначи́ти, -ся. Cм. зазначувати, -ся.
Кановця, -ці, ж. = коно(і)вка. Ганчя ся дознала, кановцу порвала, коновцу порвала, на воду біжала.
Плащина, -ни, ж. Плащъ плоховатый. Я скинув мою дранкову площину.
Право II, нар. 1) Прямо. Право стоїть. Виходить панночка та й право до пана мого. 2) Истинно. Право відказав єси. Ум. праве́нько, праве́сенько. Шлись я, братіку, правесенько ходив.
Сватач, -ча, м. Женихъ. Такий мі ся сватач уняв, што не моя руня; не моєї руні, не моєї версти, женитися било Янче, сіма роки перше: Сватали ї три сватачі. А їго кортіло за всіх дати, бо всі добрі ґазди. Ум. сватаче́нько. Ой надійшли сватаченьки попід береженьки, я гадала, що до мене, та вмила ноженьки.
Форботи, -бо́т, ж. мн. Кружева. Робит форботи.
Хлопище, -ща, м. Ув. отъ хлоп. Мужичище-хлопище хап за притику з вія.
