Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пісковатиця

Пісковатиця, -ці, ж. Песчаная земля. Вг. Уг. 259.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІСКОВАТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІСКОВАТИЦЯ"
Величезний, величенний, -а, -е. Огромный, большущій. Желех.
Відмічати, -ча́ю, -єш, сов. в. відмітити, -чу, -тиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Довгоши́їй, -шия, -шиє Длинношеій. Васильк. у.
Которгати, -гаю, -єш, гл. Сильно дергать, теребить, тормошить.
Малоземе́льний, -а, -е. Малоземельный.
Мо́дло, -ла, с. 1) Модель; образецъ; шаблонъ. Мнж. 185. Криводушної прихильности ви модло. К. Дз. 57. 2) мн. мо́дла. Снарядъ, которымъ отмѣчаютъ пильщики или плотники толщину имѣющей быть выпиленной доски. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Охух, -ха, м. = оглух. Ном. № 6306.
Понуристий, -а, -е. Угрюмый, мрачный. Черк. у.
Потомство, -ва, с. Потомство. Гн. II. 129. Ти рятував народ свій вірний, потомство Якова благого. К. Псал. 175.
Упором нар. Силою, насильно. Він каже: «не дам коня», а я кажу: «ми упором візьмем, як не даси по волі, — візьму соцьких та й відберемо упором». Новомоск. у, (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІСКОВАТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.