Аба́хта, -ти, ж. Гауптвахта, караульня. Біжать до мене з абахти два москалі.
Знехотя, зне́хочу, нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Знехочу баба порося ззіла.
Метла́стий, -а, -е. = мітластий. Метласта борода.
Освічений, -а, -е. 1) Освѣщенный. Лице, освічене ясним сонцем. 2) Образованный, просвѣщенный. Яків зовсім не письменний, не освічений. Освічена наукою козачка.
Помордуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Помучиться.
Сердитися, -джуся, -дишся, гл. Сердиться. Сердилась баба на діда, а дід того не відав.
Сколотися, -лю́ся, -лешся, гл. Заколоться. Нехай твій батько сколеться.
Тюпати, -паю, -єш, гл. Ходить мелкими шажками; ѣхать медленно. Як хоч, мала: хоч біжи, хоч тюпай. Проти нас тюпа чоловік верхи.
Тямучий, тямущий, -а, -е. Понимающій, смыслящій, толковый, умный. Він чоловік тямучий, не зопсує діла. Тямуще й нетямуще пішло. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік, всяку старовину молодою головою зазнає.
Штовб, -ба, м. Стволъ дерева.
