Віжечки, -чок, ж. мн. ум. отъ віжки.
Давнина́, -ни́, ж. Старина, древность. Стали теревені гнуть, давнину згадувать; потрошки-потрошки і розбили свою тугу. Да́вня давнина́. Давно прошедшее время. Давня то давнина, а наче вчора діялось. Що мені нагадала ця пісня? Яку давню давнину пригадала вона мені! І мою молодість, і мою покійницю, і мої літа давні. У причтах-приказках уста мт отверзу, про давню давнину тобі я возглаголю.
Забондарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. 1) Начать бочарничать. Мій кум попереду колеса робив, а тепер забондарював. 2) Заработать бочарствомъ. Забондарював копу, та й є гроші на святки. 3) Затерять, не возвратить при бондарской работѣ. Се такий бондарь, що як оддаси що, то він і забондарює.
Зайти́, -ся. Cм. захо́дити, -ся.
Замовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. замо́вити, -влю, -виш, гл. Заговаривать, заговорить. Та не замовляйте зуби — не болять. Кров замовляти.
Піддаватися, -даю́ся, -єшся, сов. в. піддатися, -дамся, -дасися, гл. Поддаваться, поддаться. А я тій журбі та й не піддаюся.
Похода, -ди, ж. = похід 1. Ум. походонька.
Семеряга, -ги, ж. Семряга. Ум. семеряжка. Своя семеряжка не важка.
Споружити, -жу, -жиш, гл. = спорудити. Старий собі нову свиту споружив.
Тютюнниця, -ці, ж. Женщина, занимающаяся табаководствомъ, торгующая табакомъ. Работница на табачныхъ плантаціяхъ.
