Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завіхолитися

Заві́холитися, -литься, гл. безл. Начаться мятели.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІХОЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІХОЛИТИСЯ"
Безбоязний, -а, -е. Безстрашный, отважный, безбоязненный.
Городськи́й, -а́, -е́. Городской. Городське телятко, а сільське дитятко. Ном. № 10491.
Даровни́й, -а́, -е́. Даровой. Хиба ж у нас дрова даровні?
Деркача́, -ча́ти, с. Птенецъ коростель. Ум. Деркача́тко, деркача́точко.
Зага́рливий, -а, -е. Усердный, горячій въ работѣ. Загарливий до роботи. Н. Вол. у.
Напеча́тати, -таю, -єш, гл. = надрукувати.
Одночасний, -а, -е. 1) Одновременный. 2) Современный.
Повага, -ги, ж. 1) Уваженіе, честь. Ой були ми в пана, була нам повага: пили мед-горілку за Ганнусю жінку. Н. п. Старець старцем, а повагу любить. Ном. 2) Важность, значеніе. Двір перейди тихо, у вічі глянь з повагою. МВ. Шевч. 3) Рѣшимость. Як би він не мав поваги, щоб підпалить і мене не підцькував, то не було б і пожежі. Екатер. у. (Залюб.).
Посичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣѣ: пошипѣть.
Скисліти, -лію, -єш, гл. = скиснути. Капустиця під лавкою іще не скисліла. Грин. III. 327.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІХОЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.