Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завіхолитися

Заві́холитися, -литься, гл. безл. Начаться мятели.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІХОЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІХОЛИТИСЯ"
Бочище, -ща, с. ув. отъ бік. Дурне мужичище взялось у бочище. Грин. ІІІ. 327.
Горобеня́, -ня́ти, с. Воробушекъ, молодой воробей. Мир. ХРВ. 42.
Ду́пний, -а, -е. Заднепроходный. Дупна кишка. Вх. Уг. 239.
Зави́на, -ни, ж. Вина, погрѣшность. МВ.
Клячати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Стоять на колѣняхъ. 2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою. Чигир. у.
Нацмокатися, -каюся, -єшся, гл. Начмокаться.
Небожечка, -ки, ж. Ум. отъ небожка.  
Татуняти, -няю, -єш, гл. Часто упоминать въ разговорѣ слово татуньо. Св. Л. 249.
Усмирити Cм. усмиряти.
Чумачка, -ки, ж. 1) Промыселъ чумачества. Рудч. Чп. 256. 2) Жена чумака. Ходить чумак по дорогах, а чумачка сидить дома. Чуб. V. 496.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІХОЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.