Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завіхолитися

Заві́холитися, -литься, гл. безл. Начаться мятели.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІХОЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІХОЛИТИСЯ"
Градови́й, -а́, -е́. Градовой. Пищать, як дідько в градовій хмарі. Ном. № 12890.
Ґо́хнути, -ну, -неш, гл. = Гавкнути. Звісно, краще, як собака є: ґохне, то почуєш ( Залюбовск.).
Дотьо́пати, -паю, -єш, сов. в. дотьо́пкати, -каю, -єш, гл. Добрести. Поки то дотьопкається до села.
Навсто́ячки нар. Стоя, въ стоячемъ положеніи. Мнж. 154.
Ненависть, -ти, ж. Ненависть. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. Ном. № 152. узя́ти ненависть на ко́го. Возненавидѣть кого. Яке моє життє буде? та й її, як я візьму на неї ненависть? Г. Барв. 201.
Обрипатися, -паюся, -єшся, гл. Оббиться, обвалиться. Обрипався мур. Вх. Лем. 441.
Роззнавати, -наю, -єш, сов. в. розізна́ти, -на́ю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, развѣдывать, развѣдать. Мнж. 73. Роззнавай мене, роспитуй про мене, може таки про мене що небудь і добре почуєш. Кв. 1. 35. Куди до пекла мандрувати щоб розізнати, роспитати, бо в пекло стежки він не знав. Котл. Ен.
Стрийна, -ни, ж. 1) = тітка, батькова сестра. Желех. 2) = дядина. Желех. Вх. Лем. 470.  
Тьмано-зелений, -а, -е. Темно-зеленый. Аж тьмано-зелена озимина. Черк. у.
Шльонск, -ку, м. Силезія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІХОЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.