Анциболо́тник, -ка и анци́бол, -ла, м. Болотный чортъ. Употребляется какъ бранное слово.
Ведмедиха, -хи, ведмедиця, -ці, ж. Самка медвѣдя. «Дам, — каже ведмедиха, — тобі свого й покорму, дам ще ведмежого сина тобі на послугу, да тілько не губи мене з світу.»
Ди́вити, -влю, -виш, гл. = Дивувати. Хто дивить, нехай собі так чинить.
Допе́вне нар. Навѣрное, точно.
Пересудливий, -а, -е. Осуждающій другихъ. А пересудливі жінки побрали ще й ложки.
Прястися, -ду́ся, -дешся, гл. Прясться. Одному на трісочці прядеться, а другому й веретінце не хоче. Чогось мені не прядеться.
Слідство, -ва, с. Слѣдствіе. Заперли бідолах в острог та й почали писати слідство.
Чупкар, -ра, м. Дубоносъ, Coecothraustes vulgaris.
Чуприндирь, -ря, м. Носящій хохолъ, длинные волосы. Молодці низовці чуприндирі. Троянці наші чуприндирі на землю скіць, — як там були.
Чутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Быть слышаннымъ, слышаться. Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. Чулися молоді жарти. 2) Чувствовать себя. Ой коні, коні, ведмеді, чи чуєтеся на силу, чи довезете княгиню? А що, Устино, чи ти чуєшся, що ти вже вільна душа? Чуюся на душі й на тілі, що й я живу.
