Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворити

Заво́рити, -рю, -риш, гл. Загородить. Cм. вір'я.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРИТИ"
Бизувати, -вую, -єш, гл. = бізувати. Вх. Зн. 3.
Валиво, -ва, с. Корыто. Желех.
Крамина, -ни, ж. Лавочная, покупная матерія. Ісповили та мале дитя в тонку крамину. Мил. 120.
Листови́й II, -а́, -е́ Письмовный, письменный. листова пошта. Письменная почта. Н. Вол. у.
Лю́ба, -би, ж. Любовь. Коби нам ся ніч не стало з великої люби. Гол. III. 394. Моцний Боже допоможе, дасть з люби користь. Чуб. V. 2.
Поселити, -лю, -лиш, гл. Поселить. Купив маленький шматочок з хаткою і поселив їх. Г. Барв. 544.
Самосійка, -ки, ж. Сѣялка.
Спарний, -а, -е. Душный. Желех.
Співанка, -ки, ж. Пѣснь. Не співанку я співала. Гол. І. 172. Ум. співаночка. Лукаш. 146.
Угортатися, -та́юся, -єшся, сов. в. угорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Обворачиваться; обворотиться, заворачиваться, заворотиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.