Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завоняти

Завоня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Завонять. Не воруши, бо завоняє. Ном. № 3289.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОНЯТИ"
А́ляр, -ру, м. Крикъ, шумъ. В хоромах аляр і огні. Щог. В. 146.
Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Закалю́жений, -а, -е. Испачканный въ жидкой грязи. Свиня закалюжена. Зміев. у.
Комперя, -рі, ж. и компір, -ра, м. = конферя. Вх. Уг. 246. Вх. Лем. 426.
Позаголюватися, -люємося, -єтеся, гл. Обнажиться, поднявъ платье (о многихъ).
Поперестелятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = поперестилатися.
Сапувальниця, -ці, ж. = сапальниця. Лохв. у.
Сквира, -ри, ж. = шквиря. У середині граблі, вила і сокира, якими було роблю, хоть якая сквира. КС. 1882. І. 224.
Спадь, -ди, ж. Часть вершки. (Cм.). Шух. І. 227.
Шибка, -ки, ж. 1) Оконное стекло. Cм. шиба. Вас. 149. 2) Кучка изъ трехъ сноповъ. Гречку кладу в шибку. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.