Вагота, -ти, ж.
1) Тяжесть. Ваготу набірати. Звелів водам згромадитись на хмарах. І ваготи не чують, не порвуться.
2) Беременность. Сестра у ваготі ходить.
Дима́рик, -ка, дима́ричок, -чка, м. Ум. отъ димарь.
Доміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. домести́, -мету́, -те́ш, гл. Домотать, домести. Не домела до порога й кинула сміття серед хати.
Заніма́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. зайня́тися и заня́тися, -ймуся, -мешся, гл. Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться. Дмеш, дмеш, — ніяк не займається. Дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи та й займуться. Еге, гаси тепер, як занялось! Хата, 138. на зорю, на світ займа́тися. Свѣтать. Почина на світ займатись. Іще й на зорю не займається — імла. 2) Краснѣть, покраснѣть отъ гнѣва, вспыхивать, вспыхнуть. А він як відкаже добре панові, то той так і займеться. Очі горіли, вся зайнялась і уші почервоніли. 3) дух заня́вся. Дыханіе захватило. Руки й ноги затрусились, у животі похолонуло, і дух занявсь, а сама ні з місця.
Костура, -ри, ж. Ножъ для убиванія животныхъ. Ум. костурка.
Неділя, -лі, ж. Воскресенье. Ще як прийде суботонька, я змиюся, росчешуся, а в неділю приберуся. Породила мене мати у святу неділю. Ум. неділенька, неділечка, неділонька. з неділі. Съ понедѣльника начиная. Ні, на сьому тиждні вже не ткатиму, з неділі почну. А з неділі вже й Петра.
Озь-де, нар. = ось-де. Ум. озьдечки. Бо вже ж годі цілувати, бо озьдечки где мати.
Повичавлювати, -люю, -єш, гл. Выдавить (во множествѣ).
Пообшарпувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и обшарпати, но во множествѣ.
Шабльований, -а, -е. Имѣющій право носить саблю, вооруженный саблей. Ходили тоді в кармазинах тільки люде значні та шабльовані.
