Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завляги

Завля́ги, -ля́г, ж. мн. Время наступленія сна. До завляг ще далеко. У добрі завляги (дуже пізно) приїхав. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЛЯГИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЛЯГИ"
Гичаля, -ля, с. соб. Стебли, толстыя жилы листовъ. Лем гичаля стоїт з капусти, так об'їла гусеніца. Вх. Уг. 233.
Пейстрий, -а, -е. Пестрый. Кобила його пейстра — усі добре знають, а він каже ворона. Борз. у.
Пинчук, -ка́, м. Житель пинскаго у. гродн. г. О. 1861. I. 264.
Підсуччя, -чя, с. Шворка, на которой привязанъ поплавокъ (сучка) къ якорю лодки (дуба). Мнж. 179.
Получабак, -ка, м. Родъ рыбы.
Поописувати, -сую, -єш, гл. Описать (во множествѣ).
Розглядач, -ча, м. Соглядатай. Опат. 75.
Роспукнути Cм. роспукати.
Сільце, -ця́, с. Силокъ. Як би хто инший на тій ниві сільце поставив. Шевч. Cм. сіло.
Челядський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный молодежи. Челядські пісні. Мил. 62, 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВЛЯГИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.