Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зав'язник

Зав'Язник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗНИК"
Виткати, -тчу, -чеш, гл. Соткать, выткать. Рушники виткали і принесли. Рудч. Ск. II. 100.
Волокінник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Вх. Пч. І. 11.
Голю́к, -ка́, м. Голый человѣкъ, голышъ, голякъ. Чуб. V. 584.
Клумакуватий, -а, -е. Толковый. Він чоловік клумакуватий — роскаже тобі, як, ща і до чого. Кіев. г.
Лущ, -ща, м. пт. Fringilla coccothraustes. Вх. Пч. II. 10.
Плаксій, -сія, м. Плакса. Черк. у.
Понадбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать часть (во множествѣ). Понадбірай картоплі з мішків, а то такі повні, що й не зав'яжеш. Харьк. у.
Попка, -ки, ж. Зрачекъ. Вх. Уг. 261.
Самограй, -граю и самогрій, -рію, ж. Шуточно: самоваръ.
Хлипнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хлипати. Всхлипнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВ'ЯЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.