Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволікатися

Заволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заволокти́ся, -лочу́ся, -чешся, гл. 1) Затягиваться, затянуться; завлекаться, завлечься. Заволочи його за хату! — Коли ж не заволікається: важке. 2) Бороноваться послѣ посѣва. 3) Забредать, забрести куда. Він покинув там усю свою родину, заволікся на козацьку Україну. К. МБ. X. 2. Инший заволочеться з Москви. Г. Барв. 329.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛІКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛІКАТИСЯ"
Би-м. Cм. би.
Дідови́н, -на, м. Нищій. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати. Гол. II. 688.
Майсте́рство, -ва, с. Мастерство. Нова мурована церква, простого майстерства. Стор. II. 152.
Мерзля́к, -ка, м. 1) Что-либо замерзшее. 2) Чувствительный къ холоду. Ум. мерзлячо́к.
Нага́й, -гая́, м. Нагайка, плеть. Як візьме нагая в руки, як почне періщить жидів! Рудч. Ск. II. 194. Донським нагаєм підганяє. Котл. Ув. нагаїще. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Обминувати, -ну́ю, -єш, гл. = обминути. Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував. Чуб. III. 173.
Поввозити, -жу, -зиш, гл. Ввезти (многихъ, многое).
Приправити Cм. приправляти.
Розмагати, -га́ю, -єш, гл. Разслаблять, томить. Сон головку розмагає. Чуб. V. 13.
Улаштувати, -тую, -єш, гл. Придѣлать, пригнать. Клин улаштував у стіл так гарно, що й не знать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛІКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.