Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволікатися

Заволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заволокти́ся, -лочу́ся, -чешся, гл. 1) Затягиваться, затянуться; завлекаться, завлечься. Заволочи його за хату! — Коли ж не заволікається: важке. 2) Бороноваться послѣ посѣва. 3) Забредать, забрести куда. Він покинув там усю свою родину, заволікся на козацьку Україну. К. МБ. X. 2. Инший заволочеться з Москви. Г. Барв. 329.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛІКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛІКАТИСЯ"
Безпечність, -ности, ж. Безопасность. К. Іов. 11. В безпечності не сподівались ні од кого ніяка зла. Котл. Ен.
Відворотний, -а, -е. Отвратительный. Відворотне таке воно на смак.
Да́ром нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Всім дівочкам роспродає, Галочці даром дає. Мет. 302. Поймайте мені перловий вінок, я вам, молода, даром, не схочу: первому рибалочці — перловий вінок, другому рибалочці — щирозлотий перстень. Чуб. ІІІ. 305. Ті вже повмірали, що даром давали, давно їх нема. Ном. 4626. 2) Напрасно, попусту; безъ пользы. Вже не даром Левко каже. Кв. II. 249. Нехай таки я не даром житиму на світі. Кв. І. 158. Се щось не даром. Это что то не спроста. 3) Да́ром що = Дарма́ що. Ном. № 405.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Н. п. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. К. ЧР. 129. Піт так і капотить із лоба.
Квічення, -ня, с. = клечання. Коли побачиш, що гроші горять, то зроби квіченням хрест на тому місці, — гроші так і вийдуть з під землі. Подольск. губ.
Млинськи́й, -а́, -е́ Мельничный. Гол.
Мудра́к, -ка́, м. Смышленный, разумный человѣкъ; мудрствующій. Е, та він у мене мудрак на всячину.
Перевінчати, -ча́ю, -єш, гл. Обвѣнчать.
Провидіти, -джу, -диш, гл. Прозрѣть. ЕЗ. V. 201. Ту є на долині така керниці.... що й аби темний у ні умивсі, то би провидів. Гн. II. 203.
Чорноголовий, -а, -е. 1), пт. Sylvia atricapilla. Вх. Пч. II. 14. 2) = попичка, Palus palustris. Вх. Пч. II. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛІКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.