Видовище, -ща, с. Зрѣлище.
Вирій, -рію, м. Теплыя страны, куда птицы улетаютъ на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла.
Завсі́гди нар. = завсіди. Зевсегда будемо укупі. Невіра завсігда невіра.
Захмызуваты, -зую, -єш, гл. Загородить хмизом.
Зупинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. зупини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Останавливаться, остановиться, удерживаться, удержаться. Такий бенкет задали, що аж до неба дим пішов та на хмарі зупинився.
Короставий, -а, -е. 1) Чесоточный.
2) Шероховатый (о твердой поверхности).
Кулачок, -чка, м. Ум. отъ кулак.
Мо́кти, -кну, -неш, гл. 1) Мокнуть. Стоїть коник на дощі і сідельце мокне. Була колись собі жаба та мокла у ставку. Мокне, мокне та скік на колоду. 2) Переносно: горѣть. Въ Подольской губ. существуетъ обычай, согласно которому, при видѣ пожара для ослабленія силы огня слѣдуетъ говорить: « «Онде щось мокне», а не «горить».
Поназдивитися, -влю́ся, -вишся, гл. Разсмотрѣть, увидѣть. Поживете, то поназдивитесь, що у нас робиться. Ож побачите! ож поназдивитесь!
Почтивий, -а, -е. Почтенный.
