Аре́шт, -ту, м. 1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. На а́решт го засудили. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Арешт, то дім плачу. Аре́шти собо́в витира́ти — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ.
Допну́ти, -ся. Cм. допинати, -ся.
Натхнений, -а, -е. = надхнений. Ввели ж мою натхнену з неба волю.
Непокора, -ри, ж. Непокорность.
Оточини, -чин, ж. мн.
1) Жиръ на тонкой кишкѣ. Конотоп. у.
2) Зерно или муха, остающаяся послѣ перетачиванія на решето.
Переплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Опустошить, разграбить.
Побатькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Побыть посаженнымъ отцемъ, въ качествѣ отца.
2) Поругать, задѣвая въ брани отца. Ще полаяв, побатькував трохи.
Поглядіти, -джу, -диш, гл.
1) Посмотрѣть, поглядѣть. Піди, мила, погляди, чи всі коні вороні.
2) Пощупать. Погляділа кишеню, аж тютюнцю зо жменю.
Судниця, -ці, ж. Осуждающая. А по лівий бочок — зовиці, все Марусини судниці.
Ухач, -ча, м. = ухань.
