Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безневинний

Безневинний, -а, -е. Невинный, неповинный, невиноватый. Безневинних б'ють. Мир. ХРВ. 202. На мене молоду, безневинную неслава. Чуб. V. 279.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗНЕВИННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗНЕВИННИЙ"
Жари́стий, -а, -е. Тлѣющій, горящій безъ пламени. Желех.
Линтва́рик, -ка, м. Ум. отъ линтварь.
Напу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Напугаться, испугаться.
Опління, -ня, с. соб. отъ оплін. А в ґринджолах чотирі копилля і два опління.
Охляпнути, -пну, -неш, гл. = охлянути. Вх. Лем. 445.
Перелатати, -та́ю, -єш, гл. Наново починить, поставить заплаты.
Подушник, -ка, м. Сборщикъ податей. Г. Барв. 411. Зароблю грошей, то батькові-матері запоможу в їх старощах, а то подушники уже, може, там і вікна повидирали. Г. Барв. 242.
Попідволікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и підволокти, но во множествѣ.
Потребен, -бна, -не = потрібний. Ном. № 4750.
Світич, -ча, м. 1) Свѣтильникъ, фонарь. Вх. Лем. 464. В трупарні світич світить, але вже конає. Федьк. І. 66. 2) Подсвѣчникъ. Угор. 3) = світлач. 4) Мѣсто на печномъ шесткѣ, гдѣ кладутъ лучину. Вх. Зн. 62. 5) Паникадило, церковная люстра. Шух. І. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗНЕВИННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.