Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завощити

Завощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Забрызгать воскомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЩИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЩИТИ"
Безсчастя, -тя, с. и пр. = безщастя.
Витикатися, -каюся, -єшся, сов. в. виткнутися, -нуся, -нешся, гл. Вытыкаться, виткнуться, высовываться, высунуться. Виткнулась головка, співаючи «кукуріку». Рудч. Ск. І. 36. Зачувши у дворі гомін, виткнулась з хати. Мир. Пов. II. 80.
Віджати Ii Cм. віджинати.
Відколупнути, -ну, -неш, гл. = відколупати.
Засту́да, -ди, ж. Простуда. Аф. 438.
Ідеал, -лу, м. Идеалъ. Все, що чужі краї прозвали ідеалом, сияло перед ним в небесній красоті. К. Дз. 162.
Падіж, -жа, м. Падежъ. Падіж на овечок. Харьк. у.
Повпускати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Впустить (многихъ). Моли б вже швидче роскопали, тоді б у рай нас повпускали. Шевч. 2) Опустить (многихъ). Викопали яму під причілком, поставили води й їсти всього і їх туди повпускали. Рудч. Ск. І. 117.
Спека, -ки, ж. Зной, жаръ. Левиц. Пов. 226. На дворі стала спека, аж дихати важко. Левиц. І.
Хукати, -каю, -єш, гл. Дуть (ртомъ). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. Хукає собі у руки. О. 1861. V. 74. І в рученьки не хукав. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЩИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.