Кований, -а, -е. 1) Подкованный. Ой стукнули ковані коні на дворі. ся на обидві кована. Этой не проведешь.
2) Окованный. Ой де ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Старосвітська скриня на коліщатах, кована залізом вся.
3) Мощеный. Як поїдете у місто, то шукайте кованої вулиці; вона тілько одна там і є.
4) Чеканенный. Достав мальовану тацю, сріблом ковану.
5) Съ измѣненнымъ удареніемъ: кова́ний. Пятнистый (о масти свиней). Кабана будут смалить... и смалять кованого или білого. Від мого кованого кабанця не втече ні один заєць.
Нюхарь, -ря́, м. Нюхатель (нюхающій табакъ).
Огидний, -а, -е. Противный, отвратительный, мерзкій, гнусный.
Пльондр, -ра, м.
1) Этажъ. Вікна в сьому домі на спідньому пльондрі Бог-зна колишні.
2) мн. Поперечныя балки (въ хатѣ).
Покришити, -шу́, -шиш, гл.
1) Покрошить. Мовчи та диш, а то щоб і тебе на локшину не покришили.
2) Порѣзать небольшими кусками. Жінка достала хліба й соли, покришила сала. Покришене м'ясо.
Пороззувати, -ва́ю, -єш, гл. = порозбувати.
Потеленькати, -каю, -єш, гл. Побренчать, позвонить.
Рачешийки, йок, ж. мн. Раст. = ракові шийки.
Сумувати, -му́ю, -єш, гл. Печалиться, грустить. Сумуючи, частенько плакав. На тім степу скрізь могили стоять та сумують. Зроду так гірко не плакала, не сумувала таким тяжким сумом.
Хащ, -щу, м. 1) = хмиз. Закопав було добро в ямі та хащем прикидає та і втіка в ліс 2) Заросль, кустарникъ, то-же, что и хабник, хамник. То же знач. ми. хащі.
