Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворуха

Завору́ха, -хи, ж. 1) Движеніе (въ толпѣ). 2) = заверюха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРУХА"
Багатіння, -ня, с. Обогащеніе.
Висмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. висмикнутися, -нуся, -нешся, гл. Выдергиваться, выдернуться. Висмикнувся кінець мотузка.
Відщебетати, -чу́, -чеш, гл. Окончить щебетать.
Кодій, -дія, м. Названіе вола съ толстыми ногами. КС. 1898. VII. 46.
Начитатися, -та́юся, -єшся, гл. Начитаться.
Обжира, -ри, об. = обжора.
Однодумність, -ности, ж. Единомысліе. Нема одностайности, однодумности в громаді. О. 1861. І. 323.
Талувати, -лую, -єш, гл. 1) Топтать. Вх. Зн. 68. Свині город талують. Шейк. 2) = нехтувати. Талувать, нехтувать одежину. Ном. № 11133. Я тобі казав: не талуй віри. Шейк.
Татусь, татусьо, -ся, м. ласк. отъ тато.
Чеверногий, -а, -е. Косолапый, съ кривыми ногами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.