Бевзень, -зня, м. = бевзь. Бевзні! нікчемники! пеньки головаті! — закричить.
Гнізденце, -ця, с. = гніздо. Бусьок і бусьчиха увили собі гнізденце.
Завто́вш, завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата.
Кацапщина, -ни, ж. Великороссія. Лаяв кацапів і кацапщину.
Литви́нка, -ки, ж. 1) Литовская женщина. 2) Бѣлорусска.
Падь, -ді, ж. 1) = падина. 2) Падежъ скота. 3) Медвяная роса, причиняющая болѣзнь колосьевъ. Падь пала (шкодлива на хліб роса). 4) На мене падь пала. На меня стихъ нашелъ. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала.
Перебендювати, -дюю, -єш, гл. 1) Капризничать, привередничать. Не перебендюй бо так довго, Солопію! 2) Болтать.
Переспівуватися, -вуюся, -єшся, гл. Перекликаться пѣніемъ. Через став перегукувались, жартуючи, дівчата та переспівувались.
Підтягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. підтягтися, -гнуся, -нешся, гл. Перетаскивать, перетащить пловучую сукновальню на другое мѣсто.
Тьмавий, тьмяний, -а, -е. 1) Тусклый. Тьмане скло.
2) Болѣзненный, блѣдный. У Петербурсі, кажуть, тьманий народ; чи то воно край такті?
