Гарніти, -нію, -єш и гарнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться красивѣе, хорошѣть.
Гуцу́льський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гуцулу.
До́ля, -лі, ж. 1) Участь, удѣлъ, жребій, судьба. Моя доля терпіти. Така тобі, доню, доля судилася. Метл. Горе горе, нещасная доле, — виорала дівчинонька мислоньками поле. 2) Счастливая судьба. Пошли йому, Господи, щастя й долю. В того доля ходить полем, колоски збірає, а моя десь ледащиця за морем блукає. Нема йому щастя-долі. 3) Раст. Sempervivum globiferum. L. Ум. до́ленька, до́лечка. Бідна моя головонька, доленька нещасна! А я, доленько, в неволі помолюся Богу.
Забі́гматися, -маюся, -єшся, гл. Забожиться, употребляя выраженіе: «Бігме».
Завздо́вж, завздо́вжки, нар. = завдовжки.
Землепи́сний, -а, -е. Географическій.
Окучити, -чу, -чиш, гл. Окружить колышками гнѣздо для поимки птицы.
Паляниця, -ці, ж. Родъ булки, хлѣбъ изъ пшеничной муки, или изъ пшеничной, смѣшанной съ другою. Паляниця — хлібові сестриця. Живе собі з молодицею та їсть книші з паляницею. Ум. паляничка.
Творитися, -рюся, -ришся, гл.
1) Дѣлаться, происходить. І ніхто не знав того дива, що твориться серед ночі в гаї.
2) — на що. Мѣшаться во что. Він мені гворив, обим ся на тото не творив.
Тушкувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Варить или жарить что въ наглухо закрытомъ сосудѣ.
2) Сильно окутывать, чтобы вызвать испарину.
3) Закрывать, скрывать. Очарувала б і ченця, коли б прокляте покривало брівок її не тушкувало.
