Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ласощохлист

Ласощохлист, -та, м. Сластолюбець. Ласощохлисти похожали, всі фертики і паничі. Котл. Ен. III. 54.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАСОЩОХЛИСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАСОЩОХЛИСТ"
Бавіння, -ня, с. Медленность, мѣшканіе. Левч. 69. Cм. бавлення.
Від'Їдати, -даю, -єш, сов. в. від'їсти, -їм, -їси, гл. 1) Отъѣдать, отъѣсть. Розжалобивсь, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. Ном. № 4692. 2) Только сов. в. Кончить ѣсть, съѣсть. То беріть та їжте! — Я вже, каже, своє од'їв. Грин. І. 53. 3) Наверстывать, наверстать потерянное въ ѣдѣ, съѣвъ разомъ. Їж, від'їдай за снідання, бо тобі й поснідати не довелось. Харьк.
Жаха́нка, -ки, ж. = жахання? Харьк. г.
Любо́в, -ви, ж. Любовь. Любови Божої не маєте в собі. Єв. І. V. 42. Де любов, там сам Бог пробуває. Ном. № 9514. Не завидуй багатому: багатий не має ні приязні, ні любови, — він все те наймає. Шевч. 227. Ой Боже, Боже, що тая любов може! Н. п. до любови. По любви. Хоч у одній льолі, аби до любови. Ном. № 8898. бути до любови. Вызывать любовь, нравиться; быть пріятнымъ. А ні до любови, а ні до життя. Ном. № 6552. Щоб біле личко, а чорнії брови, — то ж козакові дівка до любови. Чуб. V. 40. Тільки ж мені до любови що чорнії брови. Мет. 18. Ум. любовка. Хоч у одній льольці, аби до любовці. Ном. № 8898.
Передягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. передягти́ся, -гнуся, -нешся, гл. Переодѣваться, переодѣться.
Пилка I, -ки, м. 1) Пила. Вас. 149. 2) Родъ игры въ мячъ. Левиц. І. 346. Ум. пи́лочка.
Пошкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = пошкарубіти.
Прокидати, -да́ю, -єш, сов. в. прокидати, -даю, -єш, и прокинути, -ну, -неш, гл. 1) Расчищать, расчистить, прогресть отъ снѣга и пр. Ну й понамітало снігу! Треба прокидати (прокинути) стежку від хати до хліва. 2) Не попадать, не попасть, промахнуться. Стріляли козаки та рейтари. І вони прокинули. Морд. Пл. 171. 3) Простилать, простлать. Прокинувши на полу ряднину, лягла й сама хоч задрімати. Мир. ХРВ. 56. Та зійду я на могилу, та прокину сірячину, та ляжу трохи спочину. КС. 1883. IV. 907. (Н. п.). 4) Истрачивать, истратить, потерпѣть убытокъ. На весіллі в родичів рублів п'ять прокинеш. Лубен. у. На тому заробиш, на тому прокинеш. Лубен. у. 5) сов. в. только прокинути. Будить, разбудить. Цілу ніч прокидало Христю материне важке зітхання. Мир. Пов. І. 118. Заснула без подушки, — прокинули б дівчину та поклали б їй подушечку. Зміев. у.
Ріг, рога, м. 1) Ротъ. Коли б свині роги, то б усіх поколола. Ном. № 3827. Там ходить баран з великими рогами. Чуб. І. 129. втяти, збити, притерти ро́ги. Сбить спѣсь. Гордим Бог позбива роги. Ном. № 2457. Були і в кози роги, та притерті. Ном. № 1853. ро́гом вилізти. Переносно: бокомъ выйти. Тривай, це йому рогом вилізе. Ном. № 4103. очі ро́гом лізуть. Дурне, аж очі йому рогом лізуть. Ном. № 6239. Наплакалась, аж очі рогом лізуть. Харьк. де ко́зам роги втинають. де ко́зам ро́ги пра́влять. Куда Макаръ телятъ не гонялъ. Ном. № 3630. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. Ном. № 3631. 2) Роговая пороховница. 3) Рожокъ для нюхательнаго табаку; также для помѣщенія мѣднаго купороса у овечьихъ пастуховъ. Ріг носять чабани з синім каменем, як нюхарі табаку. О. 1862. V. Кух. 38. 4) Муз. Рогъ, рожокъ. 5) Кончикъ полумѣсяца. Молодик-молодик! в тебе роги золоті. Ном. № 268. 6) Каждый изъ двухъ концевъ развилинъ (напр. въ вилахъ, въ мотовилі и пр.). 7) Уголъ наружный, выступъ всякаго предмета съ углами: стола, платка, улицы, рѣки и пр. Сим. III. На перший святий вечір кладеся до вечері на стіл під обрус на всіх чотирьох рогах по головці часнику. МУЕ. III. 39. 8) Мысъ. 9) Лапа у якоря. Ум. ріжо́к, ріжечок. Взяла хусту, зав'язала в три рожки по камінчику. Чуб. II. 200.
Устругати, -жу, -жиш, гл. Строгать, быть въ состояніи строгать. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати. Грин. І. 237.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАСОЩОХЛИСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.