Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завоїстий

Заво́їстий, -а, -е. Воинственный, задорный. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовс.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЇСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЇСТИЙ"
Виразка, -ки, ж. Ранка, язва. Трудно виразку гоїти, а не уразити. Ном. № 1574.
Злучати, -ча́ю, -єш, сов. в. злучити, -чу, -чиш, гл. Соединять, соединить. Левиц. І. (Правда, 1868, 497). Лежить мертвий, що-м його любила, не злучили нас, то злучить могила. Чуб. V. 117. Що Бог злучив, чоловік нехай не розлучає. Єв. Мр. X. 9.
Медни́й, -а́, -е́ Обильный медомъ; медоносный. Медний рік. О. 1861. XI. Свид. 60. Щоб ваша бджола все медна була. О. 1861. Свид. 62.
Начальниця, -ці, ж. Начальница. Левиц. Пов. 122.
Поговіти, -вію, -єш, гл. Поговѣть.
Помір II, міру, м. Измѣреніе земли. Желех.
Прикидливий, -а, -е. до чо́го. Старательный, любящій что. Я така була до діла прикидлива. Г. Барв. 223. Узяв жінку... до роботи не прикидливую. КС. 1887. VIII. 77.
Роздобича, -чі, ж. Добыча, раздобываніе. Поїхали вони на роздобичу. Чуб. II. 251. (Змій) полетів кудись на роздобичу. Грин. І. 162.  
Синівство, -ва, с. Сыновство, сыновнее состояніе.
Стрітення, -ня, с. Праздн. Срѣтенье Господне 2 февраля. ХС. І. 74. Грин. І. 32. На стрітення зіма з літом пострічаються. Ном. № 521.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЇСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.