Відходити 1, -джу, -диш, сов. в. відійти, -дійду, -деш, гл. 1) Отходить, отойти; уходить, уйти. Відійшли козаченьки від села за милю. Треба одійти од ями, щоб гаразд її перескочити. Було бо багато, що приходили і відходили. Незабаром молодий з своїми одходить до себе на обід. 2) Умирать, умереть, отходить, отойти. Твоя душечка одійшла з його поглядом. Также и о животныхъ: Корова заслабла та через чотирі дні й одійшла. 3) Кончаться, кончиться. Покіль воду принесла, то й вечеря одійшла. Косовиця ше не одійшла. Поки одправа в церкві одійде. 4) Поправляться, поправиться, оживать, ожить. Чує Марина, що вона оживає, молодіє, одходить. Дуб усох, та відходить од коріня. 5) Приходить, прійти въ чувство. Поблідши, ніби неживая, упала дівка на рундук. Хоч одійшла вона, та знова зомкнула очі. 6) Переставать, перестать сердиться. Иноді траплялось, що він її дуже налає..., дак послі, як одійде, пестить було її всяк. Также відійти від серця. Я такий, паничу, хоч який сердитий, то зараз одійду від серця свого. 7) — кого. Бросать, бросить, покидать, покинуть кого. Спи, дитятко! Колишу тя, як мі заснеш, одійду тя, поставлю тя під липками, сама піду з козаками. — Не одходи мене, мати! хто ж мя буде колисати?
Завали́ти Cм. завалювати.
Зноситися 2, -шуся, -сишся, гл. Износиться. Зносилася свити. І краса була — не знать коли зносилася.
Млинськи́й, -а́, -е́ Мельничный.
Мо́лодо нар. Въ молодости. Не кайся рано встати, а молодо учитись.
Обмацати, -ся. Cм. обмацувати, -ся.
Петрик, -ка, м. Улитка.
Повипихати, -ха́ю, -єш, гл. Вытолкать (многихъ). Повипихав усіх... з хати.
Прилюбити, -ся. Cм. прилюбляти, -ся.
Спалий, -а, -е. Унаслѣдованный. Но батькові спалий.
