Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завойовник

Завойовни́к, -ка, м. Завоеватель. Башт. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЙОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЙОВНИК"
Задерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = задеревіти.
Мі́шма нар. Въ перемежку, смѣшанно. Ідуть мішма, — дивіт-но ся: москалі й селяне з ними, а не лишень москалі сами. Камен. у.
Наряжа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = наряджатися.
Ножик, -ка, м. Ум. отъ ніж.
Парус, -са, м. Лучъ. Дивись, які паруси попускало сонце. Сумск. у. Буде змій летіти та паруси напускати. Мнж. 31.
Плякунча, -чати, с. Ягненокъ, не питающійся молокомъ матери. Черном.
Прагнючий, -а, -е. Жадный. Я на горілку не прагнючий. Сквир. у.
Росквитатися, -та́юся, -єшся, гл. Разсчитаться, расплатиться, расквитаться. Як признався — росквитався. Ном.
Спомин, -ну, м. Память, воспоминаніе Посажу коло хатини на спомин дружині і яблуньку, і грушечку, на спомин єдиній. Шевч.
Хвошти, -тів Сегментъ въ колесѣ. Ольгоп. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЙОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.