Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворчати

Заворча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать. У вас, у жінок, усе з очей! заворчав Наум. Кв. І. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРЧАТИ"
Байдачище, -ща, м. Ув. отъ байдак.
До́ченька, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Же́вжичок, -чка, м. Ум. отъ жевжик.
Ліниві́ти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться лѣнивымъ. Желех.
Нявк, -ку, м. = нявкання. Св. Л. 132.
Пирснути, -ну, -неш, гл. 1) Брызнуть. Пирснула мені в вічі погожої води. Г. Барв. 398. 2) Выпрыснуть. Так і пирснуло з рук намисто 3) Фыркнуть.
Прохожуватися, -жуюся, -єшся, гл. = прохо́дитися. Пойшов на двір прохожуваться. Рудч. Ск. І. 18.
Сплітати, -та́ю, -єш, сов. в. сплести, -ту, -теш, гл. 1) Сплетать, сплесть, связывать, связать, свивать, свить. Дивується собі і дума: який би ретязь ще сплести? Шевч. Тобі рукавички хто сплете. Г. Барв. 174. Сплести панчішку. Сплести вінок. 2) Выдумать, сочинить. Дивись, ні за се, ні за те й сплетуть не знать що. О. 1862. VI. 87.
Трепотати, -чу́, -чеш, гл. 1) = трепетати. 2) Трясти, потрясать. За нев, за нев два ляшеньки з голими шаблями. Оден іде трепотячи, другий іде тихо. Гол. I. 66.
Штрикатися, -каюся, -єшся, гл. Колоть. Ном. № 13313.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.