Брика, -ки, ж. Фура. Приїздит напакована брика збіжем, мукою, солониною. Золотії брики посправляв — то для тії краківни-війтівни.
Вержет, -ту, м. = левержет. Накрутять оце вержет, аж стирчить, мов у квока чубик.
Доганя́ти I, -няю, -єш, сов. в. догна́ти, дожену́, -неш, гл. 1) Догонять, догнать, нагонять, нагнать. Запрягайте коні в шори, коні ворониї; доганяйте літа мої, літа молодиї. Швидко іди ти, — доженеш лихо; іди тихо, — тебе дожене лихо. 2) Догонять, догнать, пригонять, пригнать. Та як догнав до Смілянської греблі, вони й вскочили у Смілу. 3) Въ какой либо работѣ, сопряженной съ прохожденіемъ пространства (напр. косьба): доходить, дойти до конца. Батько не догнав постаті, занедужав.
Занепа́лий, -а, -е. Слабаго здоровья, съ надорваннымъ здоровьемъ. Я убогий, занепалий од самої молодости. Його жінка така замліла та занепала.
Затурбува́тися, -бу́юся, -єшся, гл. Захлопотаться, засуетиться.
Зерни́стий, -а, -е. Имѣющій много зеренъ, имѣющій большія зерна, зернистый. Сей льон зелененький на стебло стеблистий, на зерно зернистий. Жито зернисте. Сей пісок зернистий. Жито на вигноєній землі зернистіще.
Мід, ме́ду, м. = мед. На язиці мід, а під язиком лід. Та й ми в батька були, мед, горівочку пили.
Ниньки нар. = нині. Ниньки живеш, а завтра гниєш.
Німчик 1, -ка, м.
1) Нѣмой человѣкъ.
2) Нѣмецъ.
Прапірок, -рка, м. Значекъ; флагъ. Червонії прапірки у руки давав. Високую могилу висипали і прапірок у головах устромили.
