Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворчати

Заворча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать. У вас, у жінок, усе з очей! заворчав Наум. Кв. І. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРЧАТИ"
Велетенський, -а, -е. Исполинскій, гигантскій. Уман. І. 68.
Дотиня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Дослоняться, дошататься.
Задзюркоті́ти, -чу́, -чеш и -тиш, гл. Зажурчать. Домонтовиченко влучив Війтенка по лівій руці, — кров так і задзюркотала. K. ЧР. 306.
За́пит, -ту, м. Вопросъ. Чуб. III. 108.
Колядниченько, -ка и коля́дничок, -чка, м. Ум. отъ колядник.
Оповіданка, -ки, ж. Разсказъ. Вх. Лем. 444.
Позціплювати, -люю, -єш, гл.зуби, руки. Стиснуть, сжать (во множествѣ). Позціплювали зуби та й лежать як неживі.
Розсіяти, -ся. Cм. розсівати, -ся.
Росколихати, -ся. Cм. росколихувати, -ся.
Шмалій, -лія, м. 1) = смалій. 2) Холодный, рѣзкій вѣтеръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.