Вартовий, -а, -е. 1) Сторожевой, караульный. Парк теж оточала вартова сторожа.
2) = вартівник.
Вибуркнути, -ну, -неш, гл. Пробормотать.
Гавк, -ку, м. Лай.
Ґерґота́ти, -ґочу́, -чеш и ґерґоті́ти, -ґочу́, -ти́ш, гл. 1) Кричать (о гусяхъ, индюкахъ). Рябко спитать хотів, але Рябків язик був в роті спутаний, неначе путом з лик і ґерґотів щось як на сідалі индик. 2) Говорить на непонятномъ языкѣ.
Лю́дяність, -ности, ж. 1) Гуманность. 2) Привѣтливое обращеніе, соединенное съ душевной добротой.
На́ймиччин, -а, -е. Принадлежащій наемной работницѣ. Наймиччина дитина.
Новобранець, -нця, м. Новобранець. Випровожала матусенька сина да у тиї новобранці.
Оводня, -ні, ж. соб. Оводы. Оводня б'є, через те. ховаємо волів у курені.
Пообламувати, -мую, -єш, гл. Обломить (во множествѣ). Бач, як вишні хлопці пообламували. Хоч би вже рвали та не ламали.
Сверготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Чирикать. Попід стріху горобчики сверготять.
