Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарібниця

Зарі́бниця, -ці, ж. Женщина, живущая заработками, работница. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІБНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІБНИЦЯ"
Бурачки, -ків, м. мн. раст. Cuscuta epilinum. Вх. Пч. II. 81.
Виднісінький, -а, -е. Совершенно видный.
Дворя́н, -на́, м. = Дворянин. Люблю, мамо, дворянина.... казав дворян — любить буду. Грин. ІІІ. 656.
Люби́-мене́-не поки́нь. Раст. 1) Lathyrus sylvestris. ЗЮЗО. I. 126. 2) Orchis Morio. ЗЮЗО. I. 130.
Мокри́нець, -нця, м. Раст. = Мокравник. Вх. Пч. І. 13.
Накпи́тися, -кплюся, -пи́шся, гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Федьк. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила. Грин. III. 239.
Пахати, -хаю, -єш, гл. Нюхать, обонять. Угор.
Підігнати, -ся. Cм. підганяти, -ся.
Порозмітати, -та́ю, -єш, гл. Размести (во множествѣ).
Скіцнути, -цну, -неш, гл. = скікнути.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРІБНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.