Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заводитися

Заво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. завести́ся, -ду́ся, -ди́шся, гл. 1) Вводиться, ввестися, отводиться, отвестися. У їх коні не заводяться на ніч у хлів. 2) Вставляться, вставиться. Уже хто й зна відколи все заводиться в його ся картина під скло, та й досі ніяк не заведе. З) Вноситься, внестися (въ книгу, запись). 4) Быть полагаемымъ, положеннымъ на ноты. 5) Заводиться, завестися, появляться, появиться; входить, войти въ обычай; устраиваться, устроиться; основываться, основаться. Як заведуться злидні на три дні, то чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1518. Тоді саме заводивсь універсітет у Харькові. К. Гр. Кв. XVI. Хиба ж чорноморцеві за службою було коли заводиться спражнім хазяйством? О. 1862. X. 112. 6) Начинаться, начаться. Вже заводиться дощ. Камен. у. І завелась на ставі геркотня. Греб. 363. ще на світ не заво́дилось. Еще и не начинало свѣтать. Св. Л. 69. 7) Начинать, начать состязаніе, споръ, ссору, заспорить, ссориться. Стали ділиться... і завели спориться. Рудч. Ск. І. 196. Думав, от заведуться за ту віру, так ні... Стор. МПр. 44. Завелися, як той казав: багатий за багацтво, а убогий — бо-зна й за віщо вже. Ном. № 3514. Як поп'ються горілки, то й заведуться биться. ЗОЮР. І. 110. Як би ти не заводивсь, то й не смуткував би тепер, і не стидно б було, що тебе попобито. МВ. ІІ. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОДИТИСЯ"
Брондза, -дзи, ж. Бронза. І майстрові дали кувать із брондзи кесаря. Шевч. 608.
Десь нар. 1) Гдѣ-то; куда-то; откуда-то. Десь моя дитина на чужій стороні, та нема од неї вісти. Н. п. Смерть з морозом танцювала, танцювала і співала, і за море десь почвалала. Чуб. III. 180. Ой берегом плавала лебедочка з лебедем. Десь ся взяла чорнявая воду брати, взяла тії лебедята заганяти. Чуб. V. 7. 2) Вѣроятно, должно быть. Десь ти мене, моя мати, в церкву не носила, що ти мені, моя мати, долі не впросила. Млр. л. сб. 313. Йому десь кислиці сняться. Ном. № 8795. Що то десь розумний! Кв. Батьку козацький! десь ти сам боїшся і нас козаків страшишся. Макс. (1849) 45. Ой, татоньку, мій голубчику, десь я тобі да докучила. Мет. 155. 3) Десь-то. Вѣроятно. Ангели десь-то, не люде, засвітили так всюди. Чуб. ІІІ. 329.
Инако нар. = инак. Не можна инако. МВ. ІІ. 103.
Кривошия, -шиї, об. Кривошеій человѣкъ. Ум. кривоши́йка.
Навпри́сідки, навпри́сядки, нар. Въ присядку. Навприсідки і колесом крутився. Мкр. Н. Пани ну гарцювать, да хто, каже, навприсядки, хто на столах. Рудч. Ск. І. 75.
Нескребений, -а, -е. Невычищенный; нечищенный. Лазав би, як свиня нескребена попереду ухом веде. Дума. Подають їм рибу нескребену. Грин. III. 452.
Пооббігати, -гаємо, -єте, гл. Обѣжать вокругъ чего (о многихъ).
Поперемащувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и перемастити, но во множествѣ.
Предковецький, -а, -е. Предковскій. Радом. у.
Сокотати, -чу́, -чеш, гл. 1) О курахъ: кричать, кудахтать. Кури крав, у міх клав, кури сокочуть, у міх не хочуть. Ном. 2) Болтать, трещать. Не сокочи, жінко. Н. Вол. у. Дітвора сокоче, дітвора клекоче. Хата. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.