Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заводитися

Заво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. завести́ся, -ду́ся, -ди́шся, гл. 1) Вводиться, ввестися, отводиться, отвестися. У їх коні не заводяться на ніч у хлів. 2) Вставляться, вставиться. Уже хто й зна відколи все заводиться в його ся картина під скло, та й досі ніяк не заведе. З) Вноситься, внестися (въ книгу, запись). 4) Быть полагаемымъ, положеннымъ на ноты. 5) Заводиться, завестися, появляться, появиться; входить, войти въ обычай; устраиваться, устроиться; основываться, основаться. Як заведуться злидні на три дні, то чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1518. Тоді саме заводивсь універсітет у Харькові. К. Гр. Кв. XVI. Хиба ж чорноморцеві за службою було коли заводиться спражнім хазяйством? О. 1862. X. 112. 6) Начинаться, начаться. Вже заводиться дощ. Камен. у. І завелась на ставі геркотня. Греб. 363. ще на світ не заво́дилось. Еще и не начинало свѣтать. Св. Л. 69. 7) Начинать, начать состязаніе, споръ, ссору, заспорить, ссориться. Стали ділиться... і завели спориться. Рудч. Ск. І. 196. Думав, от заведуться за ту віру, так ні... Стор. МПр. 44. Завелися, як той казав: багатий за багацтво, а убогий — бо-зна й за віщо вже. Ном. № 3514. Як поп'ються горілки, то й заведуться биться. ЗОЮР. І. 110. Як би ти не заводивсь, то й не смуткував би тепер, і не стидно б було, що тебе попобито. МВ. ІІ. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОДИТИСЯ"
Гарячник, -ка, м. Сбитеньщикъ. Він був гарячник, усе було у нас гаряч продає. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Ді́ло, -ла, с. 1) Дѣло, работа. Діла не робиш і од діла не 'дходиш. Ном. А в черницях добре жити, діла не робити. Лавр. 46. Ді́ла не скі́льки! Немного дѣла. 2) Поступокъ. Добре діло вчинила на мені. Єв. Мр. XIV. 6. Терпів єси рани за діла чоловіка. Чуб. ІІІ. 16. 3) = Справа. 4) Надобность, нужда. Є дільце, дядечку, до вас. Гліб. 77. До діла, у діло. Какъ слѣдуетъ; кстати; къ дѣлу. ХС. IV. 18. Хиба він постелеть як до діла? Де упав, там і заснув. Мнж. 8. Жупанина по коліна, пошита до діла. Мет. Так до діла, як свиня штани наділа. Ном. Отся річ до-діла. Кв. Я твоїй ненці не вгожу:.... Помажу колін — не біло, помию ложки — не в діло. ХС. III. 37. Ум. Ді́лечко, ді́льце. Чом не хочет, паняночко, ділечка робити? Н. п. Хто в мене по сінечках ходив? Хто в мене ділечко поробив. Мет. 232.
Завину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) = завитися 2. 2) О цвѣтахъ: свертываться, складывать лепестки. Завинулась калинонька, та й не роспускає. Рудан. І. 15.
Лихта́рик, -ка, м. Ум. отъ лихта́рь.  
Наддніпря́нець, -нця, м. Житель приднѣпровья. Желех.
Нахвалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Нахвалиться, нахвастаться. Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться. Ном. № 5680.
Несподіваність, -ности, ж. Неожиданность.
Приголубити, -ся. Cм. приголублювати, -ся.
Росколюватина, -ни, ж. = росколина. Борз. у.
Сиротюк, -ка, м. Сирота. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.