Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заводитися

Заво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. завести́ся, -ду́ся, -ди́шся, гл. 1) Вводиться, ввестися, отводиться, отвестися. У їх коні не заводяться на ніч у хлів. 2) Вставляться, вставиться. Уже хто й зна відколи все заводиться в його ся картина під скло, та й досі ніяк не заведе. З) Вноситься, внестися (въ книгу, запись). 4) Быть полагаемымъ, положеннымъ на ноты. 5) Заводиться, завестися, появляться, появиться; входить, войти въ обычай; устраиваться, устроиться; основываться, основаться. Як заведуться злидні на три дні, то чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1518. Тоді саме заводивсь універсітет у Харькові. К. Гр. Кв. XVI. Хиба ж чорноморцеві за службою було коли заводиться спражнім хазяйством? О. 1862. X. 112. 6) Начинаться, начаться. Вже заводиться дощ. Камен. у. І завелась на ставі геркотня. Греб. 363. ще на світ не заво́дилось. Еще и не начинало свѣтать. Св. Л. 69. 7) Начинать, начать состязаніе, споръ, ссору, заспорить, ссориться. Стали ділиться... і завели спориться. Рудч. Ск. І. 196. Думав, от заведуться за ту віру, так ні... Стор. МПр. 44. Завелися, як той казав: багатий за багацтво, а убогий — бо-зна й за віщо вже. Ном. № 3514. Як поп'ються горілки, то й заведуться биться. ЗОЮР. І. 110. Як би ти не заводивсь, то й не смуткував би тепер, і не стидно б було, що тебе попобито. МВ. ІІ. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОДИТИСЯ"
Бирфи, бирф, ж. мн. Ступеньки въ передвижной лѣстницѣ. То же, что и щаблі. Вх. Зн. 3.
Гарбузяка, -ки, м. Большая тыква. Вид — як волоський гарбузяка. Г. Барв. 427.
Залаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Задѣлать; починить, исправить. Годилося б залаштувати сю межу, де плуг переорав. Лубен. у.
Ми́гкати, -каю, -єш, гл. = мигтіти.
Оголобля, -лі, ж. Оглобля. Чуб. VII. 465.
Підкладати, -да́ю, -єш, сов. в. підкласти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Подкладывать, подложить. А підклала білу ручку під головочку свою. Чуб. V. 433. 2) Подкладывать, подложить еще. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати, водицею напувати. Чуб. V. 942. 3)руки кому, під ко́го. Помогать, помочь кому съ усердіемъ. Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати. Г. Барв. 500.
Приміряти, -ря́ю, -єш, сов. в. примі́ряти, -ряю, -єш, гл. Примѣрять, примѣрить. Приміряють той золотий черевичок. Рудч. Ск. II. 47.
Реваш, -ша, м. У гуц. древорубовь: счетъ срубленнаго дерева, проработанныхъ дней и пр., а у гуцульскихъ пастуховъ счетъ удоя, отмѣчаемыхъ зарубками на деревянномъ брускѣ, называемомъ колода и распадающемся вдоль на двѣ половины, при чемъ зарубки дѣлаются поперегъ бруска и проходятъ сразу черезъ обѣ половины его; одна изъ нихъ, также называемая реваш, отдается работнику или хозяину скота, а другая остается у ведущаго счетъ. Шух. I. 173, 205, 206, 209.
Розбуркотітися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворчаться.
Таляпущий, -а, -е. Любящій возиться съ жидкостью, разливать ее. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.