Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заводитися

Заво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. завести́ся, -ду́ся, -ди́шся, гл. 1) Вводиться, ввестися, отводиться, отвестися. У їх коні не заводяться на ніч у хлів. 2) Вставляться, вставиться. Уже хто й зна відколи все заводиться в його ся картина під скло, та й досі ніяк не заведе. З) Вноситься, внестися (въ книгу, запись). 4) Быть полагаемымъ, положеннымъ на ноты. 5) Заводиться, завестися, появляться, появиться; входить, войти въ обычай; устраиваться, устроиться; основываться, основаться. Як заведуться злидні на три дні, то чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1518. Тоді саме заводивсь універсітет у Харькові. К. Гр. Кв. XVI. Хиба ж чорноморцеві за службою було коли заводиться спражнім хазяйством? О. 1862. X. 112. 6) Начинаться, начаться. Вже заводиться дощ. Камен. у. І завелась на ставі геркотня. Греб. 363. ще на світ не заво́дилось. Еще и не начинало свѣтать. Св. Л. 69. 7) Начинать, начать состязаніе, споръ, ссору, заспорить, ссориться. Стали ділиться... і завели спориться. Рудч. Ск. І. 196. Думав, от заведуться за ту віру, так ні... Стор. МПр. 44. Завелися, як той казав: багатий за багацтво, а убогий — бо-зна й за віщо вже. Ном. № 3514. Як поп'ються горілки, то й заведуться биться. ЗОЮР. І. 110. Як би ти не заводивсь, то й не смуткував би тепер, і не стидно б було, що тебе попобито. МВ. ІІ. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОДИТИСЯ"
Бичисько, -ка, м. Ув. отъ бик.
Минува́ти, -ну́ю, -єш, гл. = минути 4. Не журися, моя мати, вже того не минувати. Чуб. V. 864.
Овсяний, -а́, -е́ = вівсяний. Нажала травиці з овсяний стіжок. Чуб. III. 266.
Оздоровлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. оздоровитися, -влю́ся, -вишся, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. Тобі (молодикові) виповняться, а нам оздоровляться. Грин. II. 316.
Піймати, -маю, -єш, гл. 1) Поймать. Упустила соколонька, да вже й не піймаю. Мет. Сестра її там така, що і в ложці води не піймаєш, т. е. очень быстрая, увертливая. Г. Барв. 202. Піймали до рук. О. 1862. IX 70. 2) Попасть. Максим пошпурив (на бугая) грудку. Метка рука як раз піймала серед крутого лоба. Мир. ХРВ. 129. 2)облизня. Потерпѣть неудачу, получить носъ.
Радонька, радочка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Розмир, -ру, м. Разрывъ дружескихъ, мирныхъ отношеній, война. О. 1862. II. 65; V. Кух. 29. Адже ми розмир утвердили! Ми з турком поб'ємось одні. Котл. Ен. Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. О. 1862. II. 61. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила. О. 1861. XI. Кух. 13.
Скрегіт, готу, м. 1) Скрежетъ. 2) Стрекотаніе.
Умкнути Cм. умикати.
Хвататися, -таюся, -єшся, гл. = хапатися. Хватавсь з синком поговорити. Котл. Ен. III. 69. Нум, брате, скорійше хвататься, щоб нам оцю кашу поїсти. Рудч. Ск. І. 42. Еней з Сивилою хватались, до пекла швидче щоб прийти. Котл. Ен. ІІІ. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.