Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволікати

Заволіка́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) сов. в. заволокти́, -лочу, -чиш. Затягивать, затянуть; завлекать, завлечь. Мужик той послі заволік його въ тросник. Рудч. Ск. І. 200. Е, чоловік! чорт заволік! Ном. № 2896. Я було піякам кажу: «Пийте, та його не заволікайте». Г. Барв. 290. 2) сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш. Cм. заволочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛІКАТИ"
Безвістно нар. Безвѣстно, невѣдомо. Десь дівся безвістно. Волч. у.
Биндюк, -ка, м. = чміль. Вх. Пч. II. 26.
Видельце, -ця, с. = виделка. Левиц. І. 495. Также и во мн. ч.: видельця. Той. тільки й остався, в кого або чарка в руці була, або закуска на видельцях. Св. Л. 203.
Вічистий, -а, -е. Вѣчный; долговѣчный. Вх. Лем. 399.
Завво́лити, -лю, -лиш, гл. Пожелать, захотѣть. Як завволите, сестро Меланів, — одказала Катря. МВ. ІІ. 199.
Прохалавкнути, -ну, -неш, гл. Проглотить съ жадностью. Пес прохалавкнув печеню. Вх. Зн. 57.
Рибарство, -ва, с. = рибальство. Шух. І. 222.
Скотарський, -а, -е. Пастушескій, скотоводный.
Таврот, -та, м. Родъ дѣтской игры. Шейк.
Укидання, -ня, с. Вбрасываніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.