Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завічати

Завіча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Предвѣщать. Ой голубе, голубе! завічаєш штось доброго для нашого молодого. Гол. IV. 438.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІЧАТИ"
Вештання, -ня, с. Хожденіе туда и сюда, шатаніе. Котл. Ен. V. 67.
Вислуга, -ги, ж. 1) Служба. А до того іще спороли батогами, а за вислугу палюгами. Г. Арт. (О. 1861. III. 85). 2) Прослуженное время. Там козак по риночку ходить, у гетьмана вислуги ся просить: пусти мене, мій пане, додому. Гол. І. 109. 3) Заслуженное, заработокъ за службу. Ум. ви́служенька. На тім короваю три яблучка з раю: то ж тобі, Марусенько, вірна твоя вислуженька, що ти собі вислужила у милого Бога. Рк. Макс.
Гірка, -ки, ж. 1) Ум. отъ гора. 2) = гирка. О. 1861. IX. 192.
Оне, оне́є, мѣст. Это. Употр. въ выраж. не оне́, не онеє въ знач. не хочетъ (этого): Та і Тетяна нишком плаче, а до роботи не оне. Алв. 9. Хоть чоловік і не онеє, коли же жінці, бачиш, теє, так треба угодити їй. Котл. Ен. III. 47.
Притаганка, -ки, ж. Веревка, которой привязывается къ берегу дуб (большая лодка). Мнж. 180.
Роскрасти, -ся. Cм. роскрадати, -ся.
Стовбуром нар. Дыбомъ. Лице хмуре, чуб стовбуром. Мир. Пов. І. 131.
Тамешній, -я, -є. Тамошній. Познавши його тамешні люде, послали по всій тій околиці і приводили до нього всіх недужих. Єв. Мт. XIV. 35.
Трясавиця, -ці, ж. 1) = трясавина. 2) Лихорадка. Грин. II. 34.
Шпаченько, -ка, м. Ум. отъ шпак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.