Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завозити

Заво́зити, -жу, -зиш, сов. в. завезти́, -зу, -зе́ш, гл. 1) Завозить, завезти куда нибудь далеко. Чоловіче мій, дружино моя! завіз ти мене, де роду нема, де роду нема, та все чужина. Мет. 246. Він не хотів його убивать, да завіз його в ліс. Рудч. Ск. І. 25. Почали дорікати Колумбові, що завіз їх ка-зна куди. Ком. І. 54. 2) Привозить, привезти. Степом їду, — степ широкий, дорога смутненька, — завези мене, сивий коню, де моя миленька. Чуб. V. 241. 3) Ввозить, ввезти во внутрь чего-либо. Завези воза в возівню. 4) Доставлять, доставить, завозить, завезти что по пути. Із Одеси преславної завезли чуму. Шевч. 535.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЗИТИ"
Братієчко, -ка, м. Ум. отъ братій.
Верес, -су, м. Раст. = веріс. Вх. Пч. І. 9.
Вх... Cм. ух....
Запо́мин, -ну, м. Забвеніе. Усе запомином і нетямом окрилось. К. МБ. II. 130. в запо́мин пусти́ти. Забыть. К. Дз. 154.
Застру́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. заструпи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. Струпѣть, заструпѣть, покрыться струпьями.
Наповза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. наповзти́, -взу́, -зе́ш, гл. Наползать, наползти.
Нічий, -чия, -є, мѣст. Ничей.
Покуховне, -ного, с. Корчемный сборъ отъ бочки (кухви).
Розголошувати, -шую, -єш, гл. = розголошати. Не видів потреби розголошувати, що і як то. Гн. II. 26.
Труп'я, -п'я, с. соб. Трупы. Там повно трупів, такого труп'я. Драг. 308.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.