Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завозити

Заво́зити, -жу, -зиш, сов. в. завезти́, -зу, -зе́ш, гл. 1) Завозить, завезти куда нибудь далеко. Чоловіче мій, дружино моя! завіз ти мене, де роду нема, де роду нема, та все чужина. Мет. 246. Він не хотів його убивать, да завіз його в ліс. Рудч. Ск. І. 25. Почали дорікати Колумбові, що завіз їх ка-зна куди. Ком. І. 54. 2) Привозить, привезти. Степом їду, — степ широкий, дорога смутненька, — завези мене, сивий коню, де моя миленька. Чуб. V. 241. 3) Ввозить, ввезти во внутрь чего-либо. Завези воза в возівню. 4) Доставлять, доставить, завозить, завезти что по пути. Із Одеси преславної завезли чуму. Шевч. 535.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЗИТИ"
Белькотіти, -чу, -чеш, гл. = белькотати. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. І. 236.
Їднанки, -но́к, ж. мн. Cм. єднанка 2. Шух. І. 34.
Незабарний, -а, -е. 1) Не медлительный, скорый. 2) Не требующій много времени. У такі дні незабарна служба (в церкві). Мир. Пов. II. 58.
Опреділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. опреділи́ти, -лю́, -лиш, гл. Предназначать, предназначить для кого. На що ж ти діточки покидала (умерла), кому ти їх опреділила: чи ти батенькові определила, чи ти братікам, чи сестриці? Мил. 221.
Позрікатися, -каюся, -єшся, гл. Отказаться (отъ многаго, о многихъ).
Примінитися Cм. примінятися.
Пхиць! меж. Толкъ! Невістка сплеснула руками, а потім мене пхиць! Г. Барв. 403.
Рівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Равняться, уподобляться, сравниваться; сравниваться ростомъ съ чѣмъ. Куди рівняться свині до коня, коли шерсть не така. Ном. № 7931. Хто в псах кохається, сам йому рівняється. Ном. № 12581. А запашний та василечок із тинами рівняється. Грин. III. 537.  
Спросонку, спросо́ння, нар. Сквозь сонъ. Спросоння він так голосно закричав, що побудив слуг. Левиц. Пов. 78.
Теч, -чі, ж. 1) = теча. Дощ іде, у хаті теч буде. Зміев. у. 2) Жидкость. Возьмем тепер дві течі: одну густішу, а другу рідшу — молоко і воду. Дещо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.