Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворітниця

За́ворітниця, -ці, ж. см. розлоги. Шух. І. 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРІТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРІТНИЦЯ"
Безводній, -я, -є. Безводный. Нужу світом в киргизькім безводнім і безлюднім степу. Шевч. (О. 1862. X. 5).
Бецманка, -ки, ж. р. отъ бецман.
Брикайло, -ла, м. Имѣющій привычку лягаться.
Досо́хнути Cм. досихати.
Дува́н, -на, м. Дѣлежъ, раздѣлъ. Ум. дуванець.
Колихати, -шу́, -шеш, [p]одн. в.[/p] колихнути, -хну, -неш, гл. 1) Качать, качнуть, колебать. Як тії струни колихнеш. Руд. 2) = колисати 2. Прийшлося тещі зятнії діти колихати. Ном. № 4910. Там я буду ночувати, дитиночку колихати. Мет. 8) Качать на качеляхъ.
Прашовиння, -ня, с. Полотье, мотыженье.
Розворина, -ни, ж. = розвора. Екатер. у.
Розщебетатися, -чуся, -чишся, гл. Разщебетаться.
Сосник, -ка, м. Сосновая роща. Ум. сосничок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРІТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.