Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворітниця

За́ворітниця, -ці, ж. см. розлоги. Шух. І. 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРІТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРІТНИЦЯ"
Ділі́ння, -ня, с. Дѣленіе, раздѣленіе.
Лушпи́ночка, -ки, ж. Ум. отъ лушпина.
Мимохі́день, -дня, м. Прохожій. І мимохідень: помагай-бі на діло праведне, не скаже. К. Псал. 297.
Підлистник, -ка, м. Раст. Asarum europaeum L. ЗЮЗО. І. 113.
Підтікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтекти́, -течу́, -че́ш, гл. Подтекать, подтетечь.
Поохабляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (многихъ). Вх. Уг. 261.
Смажниця, -ці, ж. = смажениця. Камен. у.
Смугнастий, -а, -е. Полосатый. На гробовищі хрест помальований смугнастий. Кіев. г.
Трупоїдний, -а, -е. Трупоядный, ѣдящій трупы. Шейк.
Файкати, -каю, -єш, гл. Разлетаться, развѣваться. Йде здалека парубок, поли від вітру так файкают на боки. Гн. І. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРІТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.