Біснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Бѣситься, бѣсноваться, сумасшествовать.
Брязнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брязкати. 1) Зазвенѣть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. Брязнув гаманом на стіл. Ось і у всі дзвони брязнули. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. . На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах.
Викличка, -ки, ж. Оглашеніе о бракѣ. Тепер без трьох викличок і не вінчають.
Гидування, -ня, с. Брезганіе, чувство отвращенія.
Загалу́нити, -ся. Cм. загалунювати, -ся.
Затрою́дити, -джу, -диш, гл. Отравить. Затроюжене нещастям серце.
Мульникува́тий, -а, -е. = мулкий 1. Мульникувата земля.
Неощадно нар. Не бережливо.
Перепихати, -ха́ю, -єш, сов. в. перепха́ти, -хаю, -єш и перепхнути, -пхну, -неш, гл. Переталкивать, перетолкнуть, перепихивать, перепихнуть.
Уживальність, -ности, ж. Употребительность.
