Випростати, -ся. Cм. випростувати, -ся.
Заверті́ти, -ся. Cм. заві́рчувати, -ся.
Зав'Я́зувати, -зую, -єш, сов. в. зав'яза́ти, -жу, -жеш, гл. 1) Завязывать, завязать. Зав'язав вовка в мішку. Великої треба хусти, щоб зав'язати усти. 2) Связывать, связать. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. 3) Повязывать, повязать. Не росплете довгу косу, хустку не зав'яже. Переносно: зав'яза́ти го́лову. Выдти замужъ. Зав'язала головоньку, — не розв'яжу довіку. V. 4) Закладывать, заложить (зданіе). Зав'єзує хату. 5) — вік. Испортить жизнь. Я і твій вік зав'язала. . 6) — дорогу. Преградить путь, стать на пути. Гуси, гуси, зав'яжу вам дорогу, щоб не втрапили додому. 7) — світ. Сдѣлать жизнь безотрадной, горестной, несчастной. Зеленая ліщинонька проти сонечка зав'яла, молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ. 8) — язик. Заставить молчать. Людям язика не зав'яжеш.
Лелі́тка, -ки, ж. 1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. 2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Ум. леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!
Наддо́вбувати, -бую, -єш, сов. в. наддовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Наддалбливать, наддолбить.
Позаманювати, -нюю, -єш, гл. Заманить (многихъ).
Розбагнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Сдѣлаться грязнымъ. Дорога так розбагнилась, ще не можна їхати.
Тріпу меж. для выраженія момента трепанія, для выраженія продолжительности трепанія или трепетанія. Риба тріпу-тріпу.
Троїцький, -а, -е. Троицкій, относящійся къ тройцѣ.
Чепуристий, -а, -е. Любящій опрятность, щеголеватый. Не знаю, чи добре тобі, дочко, буде в цієї чепуристої свекрухи?
