Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завозити 2

Завози́ти 2, -жу́, -виш, гл. Затаскать, загрязнить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЗИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЗИТИ 2"
Бровань, -ня, м. Имѣющій большія брови.
Гвинт, -та, м. = шруб. Ум. гвинтик. Чистив він ту рушницю і загубив маленького гвинтика. Грин. II. 206.
Доп'ясти́, -ся. Cм. допинати, -ся.
Забрьо́хувати, -хую, -єш, сов. в. забрьо́хати, -хаю, -єш, гл. Замачивать, замочить, забрызгивать, забрызгать грязью (платье).
Кукувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о сычѣ). Коли сичі кукувакають на хаті, треба чекати мерця в хаті. Грин. І. 255.
Лоскоту́ха, -хи, ж. = лоскотарка. Чуб. III. 187.
Повстище, -ща, с. У гребенщиковъ: кусокъ сукна на доскѣ, о который труть гребенку при ея полировкѣ. Вас. 163.
Усилувати Cм. усиловувати.
Фляшка, -ки, ж. = пляшка. Фляшка з сорівкою. Лукаш. 112. Ум. фляшечка. Желех.
Фрамуга, -ги, ж. Инша. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЗИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.