Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завішувати

Заві́шувати, -шую, -єш, сов. в. заві́сити, -шу, -сиш и заві́шати, -шаю, -єш, гл. 1) Вѣшать, повѣсить. Такого дітей, що й гілля не здержало б (як би завісив). Ном. № 13871. А його мила не злюбим, гей повела його въ сад та й завішала. Чуб. V. 804. 2) Завѣшивать, завѣсить; увѣшивать, увѣсить, обвѣшивать, обвѣсить чѣмъ-либо. Він усе просив завісити вікна. Левиц. Пов. 81. Купалочка з купа вийшла та й кропом очі завішала. Мет. 312.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІШУВАТИ"
Глабкий, -а, -е = Глабчастий. Глабкі сани. Конст. у.
Дякува́ння 2, -ня, с. Пребываніе дьячкомъ.
Змилини, -лин, ж. мн. Обмылки. Черк. у.
Мучи́телька, -ки, ж. Мучительница. Желех.
Окучити, -чу, -чиш, гл. Окружить колышками гнѣздо для поимки птицы. Радом. у.
Орданський, -а, -е. 1) Іорданскій. Орданська ріка. Чуб. І. 129. 2) Богоявленскій. Прискають хворому в вічі святою орданською водою. Грин. ІІ. 40.
Поборгувати, -гую, -єш, гл. Дать въ долгъ. Ще арендар поміркує, нам горівки поборгує. Чуб. V. 1094.
Просвистіти, -щу, -стиш, гл. 1) Просвистѣть. 2) Растратить. Просвистіла всі наші гроші на свої убори. Левиц. І. 529.
Угринка, -ки, ж. Венгерка. Желех.
Хлюпання, -ня, с. Плесканіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.