Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завішувати

Заві́шувати, -шую, -єш, сов. в. заві́сити, -шу, -сиш и заві́шати, -шаю, -єш, гл. 1) Вѣшать, повѣсить. Такого дітей, що й гілля не здержало б (як би завісив). Ном. № 13871. А його мила не злюбим, гей повела його въ сад та й завішала. Чуб. V. 804. 2) Завѣшивать, завѣсить; увѣшивать, увѣсить, обвѣшивать, обвѣсить чѣмъ-либо. Він усе просив завісити вікна. Левиц. Пов. 81. Купалочка з купа вийшла та й кропом очі завішала. Мет. 312.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІШУВАТИ"
Даре́вний, -а, -е. = Даремний. Тому і світ великий, кому хліб даревний. Ном. № 1418.
Кописточка, -ки, ж. Ум. отъ копистка.
Мале́ньство, -ва, с. 1) Малолѣтство. з мале́ньства. Съ малолѣтства. 3 маленьства він слабів. Н. Вол. у. 2) Малютка, крошка.
Нада́ти, -ся. Cм. надавати, -ся.
Непороки, -ків, мн. Худая слава? Чим вони не люде? І добрі, й заможні; усі їх на повазі мають... Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. МВ. ІІ. 111.
Повигулюватися, -люємося, -єтеся, гл. Нагуляться ( о многихъ) Грин. II. 82.
Подудрювати, -рюю, -єш, гл. Ворчать, брюзжать. Вх. Уг. 260.
Удесятерити, -рю, -риш, гл. Удесятерить. Удесятеро, нар. Вдесятеро, въ десять разъ.
Украсивий, -а, -е. Изукрашенный? Зброя моя украсивая, доленька моя нещасливая. Чуб. V. 802.
Храбруватися, -руюся, -єшся, гл. = храбрувати. Ентел там сильно храбрувався. Котл. Ен. II. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.