Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завішувати

Заві́шувати, -шую, -єш, сов. в. заві́сити, -шу, -сиш и заві́шати, -шаю, -єш, гл. 1) Вѣшать, повѣсить. Такого дітей, що й гілля не здержало б (як би завісив). Ном. № 13871. А його мила не злюбим, гей повела його въ сад та й завішала. Чуб. V. 804. 2) Завѣшивать, завѣсить; увѣшивать, увѣсить, обвѣшивать, обвѣсить чѣмъ-либо. Він усе просив завісити вікна. Левиц. Пов. 81. Купалочка з купа вийшла та й кропом очі завішала. Мет. 312.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІШУВАТИ"
Глодина, -ни, ж. Боярышниковое дерево. Чуб. V. 105.
Дальнозо́ркий, -а, -е. Дальнозоркій. Гайсинск. у.
Мінли́вий, -а, -е. Мѣняющійся, измѣнчивый.
Насупонитися, -нюся, -нишся, гл. = насупитися. Насупонивсь як той сим. Ном. № 3374.
Освідчення, -ня, с. Изъявленіе, объявленіе, выраженіе.
Пірчун, -на, м. Молодой козелъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Полковництво, -ва, с. Должность полковника. Зложив з себе полковництво. К. ЧР. 14.
Принаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. с принадитися, -джуся, -дишся, гл. Поваживаться, повадиться. Принадився вовк до овець. Н. Вол. у.
Розмовний, -а, -е. Разговорный. Желех.
Чудар, -ра, м. Чудакъ, странный человѣкъ. Вх. Лем. 483. Cм. чудак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.