Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завішувати

Заві́шувати, -шую, -єш, сов. в. заві́сити, -шу, -сиш и заві́шати, -шаю, -єш, гл. 1) Вѣшать, повѣсить. Такого дітей, що й гілля не здержало б (як би завісив). Ном. № 13871. А його мила не злюбим, гей повела його въ сад та й завішала. Чуб. V. 804. 2) Завѣшивать, завѣсить; увѣшивать, увѣсить, обвѣшивать, обвѣсить чѣмъ-либо. Він усе просив завісити вікна. Левиц. Пов. 81. Купалочка з купа вийшла та й кропом очі завішала. Мет. 312.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІШУВАТИ"
Вижати Cм. вижинати.
Віконце, -ця, -е, Ум. отъ вікно.
Забреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Завраться, залгаться. Та він деколи як забрешеться, то й сам не зна, що меле. Харьк.
Заґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Поднять шумъ, крикъ. Заґвалтувало село від краю до краю. Мир. ХРВ. 249.
Засльози́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Облиться слезами. Плакала дівчина, засльозилася.
Засма́гнути, -ну, -неш, гл. Загорѣть. Засмаг так. Г. Барв. 209.
Знавісніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сойти съ ума. Рябко! ти знавіснів! Г. Арт. (О. 1861. III. 83).
Кріпкенько нар. = кріпенько.
Отвердіти, -ді́ю, -єш, гл. Затвердѣть. А оце саме отверділо тіло. Волч. у.
Розгвинтити Cм. розгвинчувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.