Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворотич

Заворо́тич, -ча, м. Конецъ обода въ колесѣ телѣжномъ. Рудч. Чп. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРОТИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРОТИЧ"
Белька, -ки, ж. 1) Балка, колонна. 2) напивсь як белька. Пьянъ, какъ стелька.
Відбудувати Cм. відбудовувати.
Вого́ник, -ка, м. Огонекъ. Ум. отъ вого́нь.
Нечулий, -а, -е. Безчувственный, нечувствительный. К. МБ. X. 17.
Підтопити Cм. підтоплювати.
Порохнявіти, -вію, -єш, гл. = порохнавіти. Угор.
Потліти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Його тіло в полі почорніло та й од вітру потліло. Грин. III. 593. Так би й потліли живцем в нечистоті. Левиц. І. 91.
Пузирь, -ря́, м. Пузырь.
Сапувальник, -ка, м. = сапальник. Лохв. у.
Швай меж., для выраженія ухода украдкой откуда либо. Я як напилася на їх, а вони тоді швай, швай, швай — тікати. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРОТИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.