Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворотич

Заворо́тич, -ча, м. Конецъ обода въ колесѣ телѣжномъ. Рудч. Чп. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРОТИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРОТИЧ"
Гвардія, -дії, ж. Гвардія. А паничів у гвардію. Шевч. 417. Царська гвардія. Мир. ХРВ. 133.
Ґе́вґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати. Вх. Лем. 407.
Жа́йвороня́чий, -а, -е. = жайворінячий.
Крамарька, -ки, ж. Торговка, лавочница. Та немає тіх крамарок, шо продають ріднесеньких маточок. Мил. 205. Ум. крамарочка. Ой крамарко, крамарочко, сказки ж мені всю правдочку. Чуб. V. 910.
Ли́марський, -а, -е. Шорническій. Нін і ремінця лимарського не варт. Посл.
Натовчи, -чу, -че́ш, гл. = натовкти. Желех.
Перегорожа, -жі, ж. Изгородь, передѣляющая дворъ огородъ и т. п. на части.
Посвистати, -щу, -стиш, гл. Посвистать. Виїхав на улицю, посвистав, уже він своєї миленької не застав. Чуб. ІІІ. 219. Коло тебе нагаєчка посвище. Грин. ІІІ. 441. 2) Политься, ударить струей. Так кров і посвистала з руки. Радом. у.
Сріблоглав, -ву, м. Глазетъ.
Текти, -течу́, -че́ш, гл. Течь. Тече річка невеличка, схочу-перескочу. Чуб. V. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРОТИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.