Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворотич

Заворо́тич, -ча, м. Конецъ обода въ колесѣ телѣжномъ. Рудч. Чп. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРОТИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРОТИЧ"
Долівли́ць нар. = долілиць. Шух. І. 211.
Заги́б, -бу, м. Погибель. Вх. Зн. 18.
Кривосудця, -ці, гл. Неправедный судья. Кривосудця ти, небоже! Гол. II. 95.
Ма́чка, -ки, ж. 1) Кошка. Гол. II. 559. Вх. Пч. II. 6. 2) = баґа. Шух. І. 277. Cм. омачка.
Мелька́ти, -ка́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] мелькну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Мелькать, мелькнуть. І хвіст мелькнув. Ном. № 1890.
Одновірець, -рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ. Желех.
Різовини, -вин, ж. мн. Опилки. Вх. Лем. 461.
Удар, -ру, м. Ударъ. Завтра вже недолі злої звалить тебе вдар. Млак. 60.
Фальшивосердий, -а, -е. Лицемѣрный. К. (Желех.).
Шрубок, -бка, м. Ум. отъ шруб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРОТИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.