Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зав'ялий

Зав'Я́лий, -а, -е. Завялый, завявшій, увядшій. Мир. Пов. II. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЛИЙ"
Джо́я, джо́ї, ж. = Джеджора. Ум. Джойка. Вх. Зн. 14.
Жупа́нчик, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Зад 1, -ду, м. 1) Задъ, задняя часть. 2) Задъ; задница. Голова — кість, а зад, вибачте, м'ясо: в голову цілують, а в зад б'ють. Ном. № 1288. Ум. задо́к, задо́чок.
Закрепи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. = закріпитися.
Космачитися, -чуся, -чишся, гл. Косматиться. Гол. Од. 35.
Мазка́ 2, -ки, ж. Кровь. Черномор. Мазкою хоче хто умитись, кому не жаль своїх зубів? Котл. Ен. II. 15. Вишептати від чорної мазки. Мнж. 152.
Підсіненко, -ка, с. Ум. отъ підсіння.
Приклонити, -ся. Cм. приклоняти, -ся.  
Товаряка, -ки, ж. Штука рогатаго скота. Маркев. 63. Драг. 244.
Усипище, -ща, с. Сосудъ, помѣщеніе для сынучихъ тѣлъ. Лебед. у. Ходили до його і в хату, і всяке всипище трусили, — так нічого не знайшли. Александров. у. Всипища у нас не багато, то ми й насипали жита на горищі. Павлогр. у. Оця діжка тільки на всипище й годяща. Богодух. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВ'ЯЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.