Відбігати 1, -гаю, -єш, гл.
1) Отбѣгать. Я вже своє відбігав, — біжи но ще ти: то чи не відбігаєш ніг.
2) О коровѣ: окончить случку.
Ґуш, (-ша м. ?) Шишка (на тѣлѣ); зобъ.
Иршанки, -нок, ж. Кожаные, мѣховые штаны.
Надцю́кати, -каю, -єш, гл. Надрубить, надсѣчь.
Обрізок, -зка, м.
1) Обрѣзокъ. Ум. обрізочок. Що й обрізочки, то на квіточки, а окравочки, то на хрестики.
2) говорити без обрізків. Говорить не стесняясь, съ полной рѣзкостью.
Пожерач, -ча, м. Обжора.
Псувати, псую́, -єш, гл.
1) Портить. Хоть займає, не займає, нехай не цілує, нехай мого біленького личенька не жує.
2) Бранить, поносить.
Скрепенити, -ню́, -ни́ш, гл. Прилѣпить скрепеник.
Слав'янський, -а, -е. Славянскій. Всі мови слав'янського люду, всі знаєте, а своєї дасть Біг. Виростали у кайданах слав'янськії діти.
Циндрити, -рю, -риш, гл. Расточать, мотать. От і всі гроші. І я їх не циндрю, бо думаю одружиться.
