Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зав'язуватися

Зав'Я́зуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. зав'яза́тися, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Завязываться, завязаться. 2) Завязываться (о плодахъ), завязаться. 3) Начинаться, начаться, зарождаться, зародиться, возникать, возникнуть. Треба трошки полежать, щоб сало зав'язалось. Ном. № 12260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗУВАТИСЯ"
Беззаконня, -ня, с. = беззаконство. І рождає беззаконня на громадське безголов'я. К. Псал. 13.
Гилистий, -а, -е. = гіллястий. Желех.
Жучи́на, -ни, ж. Ходъ, проточенный въ деревѣ жукомъ? Самка жука? Желех. A hraj zuczy po zuczèni, a zuczyna po doléni. Kolb. I. 156. Ходить жучок по жучині, а жучина по деревині. Чуб. ІІІ. 80.
Наля́кувати, -кую, -єш, сов. в. наляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пугать, напугать. Налякав міх, що й торби страшно. Ном. № 5794. Іде чоловік і дуже журиться, і такий наляканий! Г. Барв. 326.
Помоскалити, -лю, -лиш, гл. Обрусить. Левиц. І. 332. Ном. Од. вид. III.
Попідпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и підпустити, но во множествѣ.
Слих, -ху, м. Слухъ. Чуб. III. 486. Прийшли слихи до милої, що милого вбито. Харьк. у.  
Снажний, -а́, -е́ Сильный, не истощенный. Та се колись був снажний кінь. Лубен. у.
Тигриця, -ці, ж. Тигрица. Поранена тигриця. Левиц. І. 259.
Чустря, -рі, ж. ? Біга, як Синякова чустря. Ном. № 6674.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВ'ЯЗУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.