Бурлацтво, -ва, с.
1) соб. отъ бурлака. Понаходило бурлацтва й гайдамак.
2) = бурлакування. Ой хвортуно, хвортувино, послужи нам, як служила: служила в бурлацтві, служила в козацтві, послужи ще й у чумацтві.
Гайно нар. Мѣшкотно, медленно.
Госпо́донька, -ки, ж. Ум. отъ господа.
Дрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Мельчать.
Зурочення, -ня, с. Сглазъ.
Назуби́ти, -ся. Cм. назублювати, -ся.
Проклятущий, -а, -е., Ум. отъ проклятий. Бранное слово. Така натура вже проклятуща удасться. А проклятущий хміль як рута зеленів.
Прорив, -ву, гл. Прорывъ (напр. нарыва).
Рябітися, -біюся, -єшся, гл. Виднѣться въ видѣ отдѣльныхъ пятенъ, точекъ. На горі, далеко за долиною.... щось рябілося, і не пізнати, чи люде ходили, чи товаряка паслась.
Січ, -чі, ж. Сѣчь (запорожская). Січ — мати, а Великий луг — батько.
