Грімота́ти, -чу́, -чеш, гл. и грімоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Грохотать, гремѣть. Коли це стукотить-грімотить, кобиляча голова біжить. Тоді мене, моя мила, ждати-піджидати, як стане по небу грім грімотати:
Загляда́ння, -ня, с. Засматриваніе, заглядыванье.
Здорожи́ти 2, -жу́, -жи́ш, гл. Поднять въ цѣнѣ. Здорожили хліб.
Квітчастий, -а, -е. 1) Цвѣтистый, усѣянный цвѣтами. Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая квітчастим злаком! Ми знайдемо, мій голубе, зелені діброви і долини квітчастії. 2) Разноцвѣтный, цвѣтной (о матеріяхъ). Квітчастий пояс. В'ються по вітру стрічки дівочі різноцвітні, квітчасті.
Обзиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обізватися, -звуся, -вешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться, заговорить; о животныхъ: кричать, закричать. Як зовуть, так і обзиваються. Обізвалась стара мати та на тім боці моря: «Не плач, не плач, дитя мов!» Обізвався старий батько: «Чого ждеш небого?» Обізвався в лісі пугач.
Підпряжка, -ки, ж. Припряжка.
Повтелющувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и утелющити, но во множествѣ.
Свавільний, -а, -е. Своевольный, самовольный. Чи я ж тобі не казала, не бери ж ти мене, бо я роду свавільного, не навчиш ти мене.
Стовпчик, -ка, м.
1) Ум. отъ стовп.
2) Часть мережки 1 (Cм.).
Фіра, -ри, ж. Повозка, телѣга, подвода. Cм. хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів.
