Вистреляти, -ляю, -єш, гл. Перестрѣлять. Вистреляймо їх, вражих синів.
Відложити, -жу, -жиш, гл. = відкласти.
Гергепнутися, -пнуся, -нешся, гл. = гегепнутися.
Здуми́тися, -млю́ся, -ми́шся, здумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Изумиться. Аж люде здуміли. Калина пігнулася, дівчина здушилася, де воля поділася.
Ковзелиця, -ці, ж. Гололедица. От ковзелиця, — насилу до хлівчика дійшла.
Ненажера, -ри и ненаже́ря, -рі, об. Обжора, ненасытный человѣкъ. Оттой ненажеря, скільки йому не дай, — нікому не зоставить (усе поїсть). Новомосков. у.
Перемазувати, -зую, -єш, сов. в. перемазати, -мажу, -жеш, гл. Перемазывать, перемазать, помазать вновь.
Поперемучувати, -чую, -єш, гл. Измучить (многихъ).
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Я собі один одним, як пучка. Давай знімати каблучку з пучки. На одній руці пучки, та неоднакові. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати.
Халандрусь, -ся, м. = хавдій.
