Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завішальник

Заві́шальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІШАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІШАЛЬНИК"
Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.
Лисо́к, -ска, м. Ум. отъ лис. Желех.
Майстро́ва I, -вої, ж. Жена мастера, мастерового. Майстер старий, хлопець малий, майстрова молода. Чуб. V. 1085.
Перекочувати, -чую, -єш, сов. в. перекотити, -кочу, -тиш, гл. Перекатывать, перекатить. Перекотим бочку. Чуб. II. 208.
Підпілля, -ля, с. Мѣсто подъ нарами.
Таточко, -ка, м. Ум. отъ тато.
Тверезішати, -шаю, -єш, гл. Протрезвляться, дѣлаться трезвѣе. Шейк.
Тугшати, -шаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться туже. 2) = тужавіти. Грязь від морозу тугшає.
Ханька, -ки, ж. 1) Родъ небольшой тыквы. 2) ханьки м'яти. Ничего не дѣлать. Йому б тільки на лавці ханьки м'яти. Конст. у. Ханьки мнеш, бо діла нема. Ном. № 10954. 3) роспустити ханьки. Разговориться, розболтаться (грубо). Як распустить свої ханьки, так і за день не переслухаєш. Ком. Пр. № 39.
Штельвага, -ги, ж. Вага (въ экипажѣ). Kolb. І. 67. Гн. II. 26. Чуб. VII. 405.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІШАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.