Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволочити

Заволочи́ти Cм. заволочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОЧИТИ"
Глумування, -ня, с. Издѣвательство, насмѣшки. К. ХІІ. 90.
Доро́дний, -а, -е. = дорідний 2. Макс. (1849), 84.
Нави́воріт нар. Наизнанку, навыворотъ.
На́коренок, -нка, м. 1) Отростокъ. 2) Отродіе; потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! Ном. № 3768.
Плямина, -ни, ж. Пятно.
Поперетрощувати, -щую, -єш, гл. Растрощить (во множествѣ).
Принести Cм. приносити.
Рівень, -вня, м. Уровень. Галиц.
Уволю нар. Вволю, вдоволь, достаточно. Дав їм хліба вволю. К. Псал. 7. Дай, Боже, щастя, долю, хліба вволю. Ном. № 11575.
Угостити Cм. угощати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.