Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволочити

Заволочи́ти Cм. заволочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОЧИТИ"
Бридій, -дія, м. = брид 2. Та я за цим бридієм усі (пісні) позабувала. О. 1862. VI. 31.
Віщо мѣст. Винит. падежъ отъ що, употр. послѣ предлога. За віщо, на віщо. Завелися, як той казав: багатий на багатство, а убогий — бо' на й за віщо. Ном. № 3514.
Заїда́ння, -ня, с. 1) Заѣданіе (чѣмъ). 2) Заѣданіе, загрызеніе (кого). 3) Погубленіе (кого). 4) Захватываніе (чужого добра). К. ЦН. 243.
Значіння 2, -ня, с. Дѣланіе мѣтокъ, наложеніе знаковъ.
Короткий, -а, -е. 1) Короткій. Короткий той веселий вік дівочий. Левиц. І. Пристав з короткими гужами. Ном. 2) Краткій. 8) коротка година, короткий час. Въ выраженіи: бодай на тебе коротка година (короткий час)! = бодай на тебе короте́ча! Вх. Зн. 28. Ум. коротенький, коротесенький.
Опануватися, -нуюся, -єшся, гл. Воцариться, овладѣть властью.
Операч, -ча, м. Кресло. Вх. Уг. 256.
Пішоходець, -дця, м. Пѣшій. Став пішоходець із тернів виходити. АД. І. 125.
Погроза, -зи, ж. Угроза. Він погрози не страхався. Млак. 99. Ум. погрозна.
Шкардувати, -ду́ю, -єш, гл. = шкопиртати. Ив. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.