Горзи́на, -ни, ж. Плетень изъ ивы. Греблі гатили, кілля забивали, горзину та драницю клали.
Го́рщик, -ка, м. мн. ч. го́рщики. Горшокъ. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в повненькому горщику. Ум. Го́рщичок, горщеня́, горщеня́точко.
Жидо́чок, -чка, м. Ум. отъ жид.
Коновід, -во́да, м.
1) Приводящій на ярмарку для продажи лошадей? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шилники, милники, селяне, городяне, міщане... добрі люде! А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!.. Я шось скажу». Изъ выкликанія на базарѣ.
2) Конокрадъ. А вже циганів, отих коноводів... що обдурюють народ, так і не розминешся.
Кращий, -а, -е. Ср. ст. отъ красний.
1) Болѣе красивый. Така дівка, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне — як панночка. Хороший, хороший! Був би ще кращий, та вже нікуди.
2) Лучшій. Я тобі не пара; я в сірій свитині, а ти титарівна. Кращого вітай.
Курець, -рця́, м. Курильщикъ. Коли ти курець, май свою люльку й тютюнець. Ти курець? — Курець, ясновельможний пане!
Нага́бати, -баю, -єш, гл. Преслѣдовать, нападать; трогать. Яструб нагабає всілякі птахи.
Ниций, -а, -е. Подлый, низкій, пошлый. Як ница собака, знишку рве. Дітки мої! — каже тоненьким ницим голоском. Чортяці ницу душу продаєш.
Поохкати, -каю, -єш, гл. Поохать.
Улазитися, -жуся, -зишся, гл. Влѣзать, помѣщаться. Голова від Бога, а литка скарбова: бин скільки влазиться. В шкіру не влазишся.
