Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворіття

Заворі́ття, -тя, с. Мѣсто за воротами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРІТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРІТТЯ"
Барилочка, -ки, ж. Ум. отъ барилка.
Вигемблювати, -люю, -єш, гл. Выстрогать рубанкомъ.
За́годі нар. Заранѣе, заблаговременно. Гляди ж, приходь загоді. Черном.
Межо́вий, -а, -е. Землемѣрскій, межевой. Межовий шнур. Покладеш їх, звоювавши, густо серед поля і межовий шнур покаже, яка кому доля. К. Псалт. 49.
Обкутати Cм. обкутувати.
Охаба, -би, ж. 1) Гнилая колода. Вх. Зн. 45. 2) Лужа, болото, старое русло рѣки. Вх. Зн. 45. 3) Негодникъ, негодница, безпутникъ. Вх. Зн. 45.
Півострів, -рова, м. Полуостровъ. Півострів Кримський. К. МХ. 27.
Прогавкати, -каю, -єш, гл. Пролаять.
Світцян, -ну, м. Раст. Myosotis. Вх. Пч. I. 11.
Сядовити, -влю́, -виш, — ся, гл. = садовити, — ся. Коло себе сядовить. МВ. (О. 1862. III. 40).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРІТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.