Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволати

Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Полт. Вже ї мати заволала. Гол. III. 67. Ось вам Степана в хату заволала. Черн. у. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛАТИ"
Ано́ и Ано́-лемсз. Но, только, но только. Тогди не било неба ні землі, ано́лем било синоє море. Гол. II. 5.
Бревтій, -тія, м. = бревкало.
Лазівка, -ки, ж. Родъ гриба, растущаго на лазу (лѣсной полянѣ). Желех.
Наставити, -ся. Cм. наставляти, -ся.
Повозка, -ки, ж. Телѣга. Рудч. Ск. II. 155. Ум. повозочка. Та запрягай повозочку, та поїдем в чисте поле. Чуб. V. 911.
Подосилати, -ла́ю, -єш, гл. Дослать (во множествѣ).
Порозумніти, -ні́ю, -єш, гл. = порозумнішати.
Приказування, -ня, с. Приговоръ, приговорка.
Пушкарський, -а, -е. Артиллерійскій.
Солодкуватий, -а, -е. Сладковатый. Чого це горілка, кумо, солодкувата? чи не з медом вона часом? Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.