Го́нор, -ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Шляхтич за гонор уха рішився. 2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. Доп'явшись до високих титулів та великих гонорів.
Горілча́ний и горільча́ний, -а, -е. 1) Водочный. Там бочка горілчана. Не любить бджола й духу горільчаного. 2) Горільча́ний брат. Собутыльникъ.
Каламайковий и каламайчатий, -а, -е. Изъ каламайки. Каламайковий пояс. Червоні або зелені каламайкові пояси.
Оскома, -ми, ж. Оскомина. Кислиці поїла й оскома напала. Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. А на ваші очі оскома.
Пелеханя, -ні, ж. = пелеханка. Ой у млині два камені, — і один не меле, відібрала пелеханя сокола від мене.
Потопний, -а, -е. Относящійся къ потопу. Із небес потопні води.
Похвалка, -ки, ж. Угроза. Плюньте ви на його похвалки. Василь на похвалках живе. Похвалки ті нічого не варті.
Притока, -ки, ж.
1) Тупикъ, глухой переулокъ. У притоці хата стоїть.
2) Удобное для какой нибудь спеціальной цѣли мѣсто.
3) Касательство, отношеніе. Що нам за притока до їх? вони сами повезуть своє подушне. Обертайтеся каміня, хоць сухі лотоки, — заспівайте, дівчаточка, щоби до притоки.
П'ятаччя, -чя, с. соб. Пятаки. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики (давали).
Розцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Разукрасить гво́здиками.
