Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволати

Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Полт. Вже ї мати заволала. Гол. III. 67. Ось вам Степана в хату заволала. Черн. у. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛАТИ"
Било 2, -ла, с. 1) Стебель растенія (конопли), стержень кукурузы. Шух. I. 147. Торік добрі були кукурузи: на їднім билі по два стрюки було. Камен. у. 2) Часть друлівника (Cм.). Шух. І. 277. 3) Верхнія боковыя перекладины, соединяющія передокъ и задокъ воза. Черниг. Ум. бильце.
Заколиха́ти, -ся. Cм. заколи́хувати, -ся.
Зацвісти́ Cм. зацвітати.
Лоскоту́ха, -хи, ж. = лоскотарка. Чуб. III. 187.
Міща́, -щати, с. Мѣшочекъ.
Світонько, -ка, м. Ум. отъ світ.
Сердзевий, -а, -е. = червоний. Вх. Зн. 62.
Стригнути, -гну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ стригти.
Уїдатися, -даюся, -єшся, сов. в. уїстися, уїмся, уїсися, гл. 1) Наѣдаться, наѣсться. Ані я в'ївся, ані я впився. Ном. № 1558. 2) Въѣдаться, въѣсться, врѣзываться, врѣзаться. Обручка в'їлася в палець. Воно так йому в тіло в'їлось. Рудч. Ск. II. 70. 3) Приставать, пристать, привязываться, привязаться, придираться. Собаки в'їдаються. МУЕ. ІІІ. 127.
Цю! меж. Крикъ, которымъ гонять свиней. Kolb. І. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.