Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволати

Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Полт. Вже ї мати заволала. Гол. III. 67. Ось вам Степана в хату заволала. Черн. у. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛАТИ"
Зага́рливий, -а, -е. Усердный, горячій въ работѣ. Загарливий до роботи. Н. Вол. у.
Засіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. При обмазкѣ стѣнъ слегка побѣлить бѣлою глиной (худшимъ сортомъ) по сѣрой. Новомоск. ( Залюбовск.).
Люле́шний, -а, -е. 1) Трубочный. 2) Любящій курить изъ люльки. Харьк.
Посплітати, -та́ю, -єш, гл. Сплесть вмѣстѣ. Під високими дубами притулилась тонка ліщина, посплітавши свої верхи. Левиц. І. 347.
Потати Cм. потавати.
Репаний, -а, -е. 1) Корявый, потрескавшійся. Дуже спіла диня — репана. Лебед. у. 2) Простой, грубый, неотесанный. Репані мужики. Черк. у.
Сивовиский, -а, -е. Съ сѣдыми волосами на вискахъ. А у тій же Оленовці дівки сивовискі. Чуб. III. 182.
Тришия Въ выраж.: у тришия гнати — въ шею гнать. Тільки цап стрибне у панський сад, на шиї дзвін дзень-дзень! народ заворушився, і гостя в тришия в кошару мусять гнать. Греб. 362.
Шутковий, -а, -е. — ва неділя Вербное воскресенье. Фр. Пр. 34.
Шуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Шутить. Шуткує з неї. Г. Барв. 206. Шуткуй, глечичку, поки ушко відірветься. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.