Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволати

Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Полт. Вже ї мати заволала. Гол. III. 67. Ось вам Степана в хату заволала. Черн. у. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛАТИ"
Бодак, -ка, м. Раст. Cirsium palustre. Вх. Пч. І. 9. Ум. бодачок.
Віддати, -ся. Cм. віддавати, -ся.
Де-не-де́, нар. Кой-гдѣ. Удосвіта встав я... темно ще на дворі, де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв. Тілько де-не-де димок над кучею золи піднімається та по вітру як давнішняя слава Синопа розлітається. Морд. (Млр. л. сб. 92).
Звіркува́тий, -а, -е. Звѣрообразный, звѣроподобный.
Промантачитися, -чуся, -чишся, гл. Промотаться. Промантачились городяне на свої що-тиждня новії моди. К. (О. 1861. І. 311).
Старостиха, -хи, ж. Жена старости.
Тамтуський, -а, -е. Тамошній. Михнівські цигани і тепер ще домагаються від тамтуських жидів два дні роботизни. Гн. II. 228.
Уїжно нар. Сытно, досыта. Хоч не в'гжно, так у ліжко. Ном. № 10387.
Хмуроокий, -а, -е. Съ угрюмо смотрящими глазами, т. е. угрюмый, сердитый. Вх. Зн. 76. Желех.
Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. Черниг., Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.