Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволати

Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Полт. Вже ї мати заволала. Гол. III. 67. Ось вам Степана в хату заволала. Черн. у. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛАТИ"
Браташшя, -шя, с. соб. Братцы. Употребл. преимуществ. какъ слово обращенія. Якої ж зам, браташшя, заспівати? К. Бай. 121.
Йойчати, -чу, -чиш, гл. = йойкати. Вх. Уг. 242.
Костюльки, -льок, ж. мн. Назв. растеній. Bromus secalinus L. и В. arvensis L. ЗЮЗО. І. 114.
Мовча́ння, -ня, с. Молчаніе. Христя і рада тому мовчанню: ніщо їй не забороняє думати. Мир. Пов. II. 84.
Настеж, настежінь, настежір, нар. = настіж. Вх. Зн. 40.
Осина, -ни, ж. = осика. Цур тобі, осина тобі. Ном. № 5128.
Підпарити, -ся. Cм. підпарювати, -ся.
Ремно нар. = ревно.
Увиснути, -сну, -неш, гл. Повиснуть, зацѣпиться. Шейк.
Узьмінь Самое глубокое мѣсто въ рѣкѣ съ быстрымъ теченіемъ, не замерзающимъ зимой. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.