Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завчати

Завча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. завчи́ти, -чу́, -чиш, гл. Заучивать, заучить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЧАТИ"
Бездолля, -ля, с. = іі. безділля. Усім людям хороше живеться, а я плачу по бездоллі. Чуб. V. 525.
Діра́, -ри́, ж. Дыра. Забий діру — собака не полізе. Ном. № 5903.
Запліши́ти Cм. заплішувати.
Затону́ти, -ну́, -неш, гл. Утонуть. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370.
Картузовий, -а, -е. Картузный.
Навши́ршкинар. = за́вширки.
Недугування, -ня, с. Болѣзнь.
Одинадцятка, -ки, ж. Полотно въ 11 пасмъ. Лебед. у. (Залюб.).
Побільший, -а, -е. Большій. Ой проси собі в пана воєводи та побільшої плати. Н. п.
Позатовкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и затовкти, но о многихъ. Чи страву вже позатовкувала? Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.