Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завчати

Завча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. завчи́ти, -чу́, -чиш, гл. Заучивать, заучить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЧАТИ"
Вільшка, -ки, ж. Ум. отъ вільха.
Збаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться. Чуб. V. 1066.
Перетужити, -жу, -жиш, гл. Перетужить, перегоревать. Затужила дівчина за мною. Нехай тужить, вона перетужить, нехай козак роченька дослужить. Чуб. V. 289.
Плискач, -ча, м. 1) = плескач. Спекла жінка плискач і дала на дорогу, та такий добрий. Новомоск. у. 2) Шлепокъ, легкій ударъ ладонью.
Поділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. поділити, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлить, раздѣлить между нѣсколькими или на нѣсколько частей. Мнж. 103. Батько їх (синів) поділив хазяйством та й умер. Драг. 339. Благослови, Боже... коровай поділити. Мет. 202. Діли мерщій, а то ми тебе поділимо. Кв. 2) Въ ариѳм.: раздѣлить. Кон. Ар. 97.
П'ятимісячний, -а, -е. Пятимѣсячный. Желех.
Розгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розгребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Разгребать, разгресть. КС. 1883. VII. 587. Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. Ном. № 5849.
Скончитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. = скінчитися. Постой, милий, не женися, ще я не скончилась. Чуб. V. 459.
Смирнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться смирнѣе.
Хорошіти, -шію, -єш, гл. Хорошѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.