Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завчасто

Завча́сто нар. Зачастую. Тепер завчасто доводиться чувати. О. 1862. III. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЧАСТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЧАСТО"
Дока́зчиця, -ці, ж. Уличительница.
Идольський, -а, -е. Идольскій, языческій. В римській идольській землі. Шевч. 602.
Клубетувати, -ту́ю, -єш, гл. Спиваться, свертываться (о червѣ). Вх. Лем. 425. Cм. клюбачитися.
Кокотень, -тня, м. = кокот. Мій ти кокотень маленький. Ном. № 9252.
Красувати, -су́ю, -єш, гл. Красоваться, цвѣсти.
Облишити, -шу, -шиш, гл. Оставить, бросить. Ні вже, облиште з кожухом, тепер шити ніколи: треба молотити. Кобел. у. Облиш уже, не займай його. Конст. у. Мене облишила любая дівчина. Чуб. V. 107.
Перепняти, -пну, -неш, гл. = переп'ясти. Кажуть мені річку плисти широкую та глибокую. А ні її переплисти, а ні перепняти. Грип. III. 416.
Плешень, -шня, м. Ломъ для ломки льда. Cм. плішня.
Подружити, -жу, -жиш, гл. Поженить. Уже бідна вдова... синів подружила. КС. 1884. І. 31. Взяли їх поблагословили та й подружили, та таке весілля справили, що увесь мир скликали. Рудч. Ск. II. 114.
Понабігати, -гаємо, -єте, гл. Набѣжать, сбѣжаться (о многихъ). Понабігають з слободи дітвора до діда. Драг. 419.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВЧАСТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.