Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завоювати

Завоюва́ти Cм. завойовувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЮВАТИ"
Жа́льнощі, -щей и -щів, ж. мн. = жалощі. Желех.
Навибива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Выбить, выколотить (многое).
Омах, -ху, м. Вспышка пламени, огненный языкъ. Багаття з нори вихвачувалось омахами. Полт. у.
Перегірчити, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать слишкомъ горькимъ.  
Пірце, -ця́, с. 1) Перышко. 2) Отдѣльный листокъ растенія рогіз. Вас. 177.
Післанський, -а, -е. Принадлежащій послу. Післанськії коні стоять на припоні. Грин. III. 526.
Повизбірувати, -рую, -єш, гл. Собрать все. Черк. у.
Прото нар. Поэтому. Вх. Лем. 458.
Скитальниця, -ці, ж. Скиталица. Моя й скитальниця, моя й горювальниця! Мил. 195. Ум. скитальничка.
Сукно, -на́, с. Сукно. ЗОЮР. І. 16. Купи ж, моя мати, сукна голубого, та покриєш, моя мати, мене молодого. Чуб. V. 365. Ум. суконце.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.