Аєр, аїр, -ру, м. = Гав'яр.
Жегна́ти, -на́ю, -єш, (кого), гл. Прощаться съ кѣмъ. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала.
Любува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) — кого́. Любить; ласкать, осыпать любовными ласками. Чужі жонки любувати. Мій миленький іде тихою ходою з инчою милою, він її цілує, він її любує, а на мене, молоденьку, нагайку готує. На що люба любувала, з броду воду вибірала, кацарівно? 2) Выбирать по вкусу. Любує кобилу. 3) — на. Любоваться. Лубує на землю, що як писанка красується. Любував на вола.
Перебідкатися, -каюся, -єшся, гл. Перебѣдствовать.
Плямитися, -млюся, -мишся, гл. Пятнаться, пятниться.
Позамощувати, -щую, -єш, гл. Замостить; покрыть (во множествѣ).
Позмінювати, -нюю, -єш, гл. Измѣнить (во множествѣ). За нових панів усе не так стало, як за старих було, усе позмінювали.
Слютняк, -ка, м. пт. удодъ.
Стокмитися, -млюся, -мишся, гл. Столковаться, сойтись, условиться. Як у заклад ідуть, або стокмляться у продажі, то перебивають таким руки. Стокмився Ярош за коня.
Угород, -да, м. = горо́д. На вгороді вишня, за городом дві.
