Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завушниці

Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВУШНИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВУШНИЦІ"
Догля́дник, -ка, м. = Доглядач. Доглядник древньої будівлі. К. ПС. 16.
Заскрегота́ти, -чу́, -чеш
Зле́глий, -а, -е. Слежавшійся.
Моро́зяно нар. Морозно, холодно. Харьк. г. Камен. у. Сьогодня морозяно. Волч. у.
Поззивати, -ва́ю, -єш, гл. Созвать (о многихъ). Ой на то ж я вас усіх поззивав, щоб медом-вином усіх поштував. Чуб. V. 449.
Посвячене, -ного, с. Пасхальный хлѣбъ и прочія снѣди, освящаемыя на праздникъ пасхи. Один чоловік заколов порося к посвяченому. Грин. ІІ. 334.
Розсолода, -ди, об. Неповоротливый, неуклюжій человѣкъ. Ич який розсолода! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Своєщина, -ни, ж. Свое собственное хозяйство или имущество. Діти роблять на своєщину. Волч. у.
Село, -ла́, с. Село, деревня. То гуляє козак Голота, погуляє, ні города, ні села не займає. ЗОЮР. Ум. се́лечко, сельце. Через наше сельце везено деревце. Чуб. III. 139. Ой дано ж єму та три селечка. АД. І. 149.  
Тараскавка, -ки, ж. = тарахкавка. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВУШНИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.