Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволончати

Заволонча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Затянуть. Я таки й не хотів, та як зачали, то й заволончали таки. Кобел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОНЧАТИ"
Випорожнятися, -няюся, -єшся, сов. в. випорожнитися, -нюся, -нешся, гл. Опорожняться, опорожниться.
Ду́ркати, -каю, -єш, гл. Стучать. Вх. Лем. 412.
Жбирь, -рі, ж. 1) Наносъ въ рѣкѣ, мель. Мнж. 180. 2) Сѣнокосъ, поросшій кочками и кустами. Вх. Зн. 17.
Киптар, -ра, м. = кептар. Гол. Од. 67.
Муха́риця, -ці, ж. Насѣк. Culex pipiens. Шух. I. 23.
Пересмуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Перестать грустить.
Поморгати, -га́ю, -єш, гл. Помигать. Штирі хлопці варти дали, на соцького поморгали. Чуб. V. 983.
Убейкатися, -каюся, -єшся, гл. Обпачкаться. Шейк.
Убраний, -а, -е. Одѣтый.
Фуяра, -ри, ж. 1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377. 2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. Ум. фуярка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛОНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.