Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволічка

Заволі́чка, -ки, ж. 1) = волі́чка. Капшук повен тютюну, гарно вишитий заволічкою по оксамиті. Св. Л. 234. 2) Ремешекъ или веревочка, которыми въ ярмѣ прикрѣплены вверху снізки къ чашовин'ѣ. Рудч. Чп. 250. 3) Гвоздь, которымъ стянута оковка обода (вірвант) въ колесѣ воза. Рудч. Чп. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛІЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛІЧКА"
Бурлачка, -ки, ж. Бездомная женщина, батрачка. Левиц. ПЙО. І. 165.
Зади́хливий и зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 415. Желех.
Затоло́чити, -чу, -чиш, гл. Затоптать.
Льодо́к, -дку, м. Ум. отъ льод.
Орач, -ча, м. 1) Пахарь. Взали би-сьмо багача, то не буде орача. Чуб. V. 977. 2) Птица. Луговой жаворонокъ Alanda arvensis. Вх. Пч. II. 8.
Підлинути, -ну, -неш, гл. Подлетѣть.
Призвішкувати, -кую, -єш, гл.кого. Давать кому прозваніе. Шух. І. 72.
Талапати, -паю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ. Шейк. 2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду. Шейк. 3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.
Тринди меж. Припѣвъ. Гол. III. 492.
Цибулянка, -ки, ж. = цибок. Вх. Лем. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛІЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.