Ба! меж. какъ сокращ.: бач. 1) Вишь, видишь, смотри-ка. Ба який! Он ба де він ходе, а тут його шукають! Чи ти ба, яка моторна, — вже й зробила. 2) Вотъ, а вотъ. Став дохтором і пішов угору. Ба вже його й до панів стали прикликати, ба вже він і кочом став їздити, ба вже й сам став паном. 3) Употребляется чаще въ концѣ рѣчи въ формѣ: та ба! що ба! Пішов би, та ба! Пошелъ-бы, такъ вотъ видишь! (Предполагается, что есть какое-то препятствіе). І не снуєшся, як і оставсь сам собі на світі: хоть і з людьми, і проміж людей, та ба! усе тобі не такі приятелі, яких поховав. Тяжко серденьку, як здума, та ба! не сховався. Череваниха й боялась, щоб лукавий не підкусив паливод (запорожців) на яку пакость. Аж ось стали наздоганять своїх. Запорожці бачать тогді, що ба! да й зникли з очей. 4) Въ началѣ отрицательнаго отвѣта служить усиленіемъ въ значеніи: да, да нѣтъ, вотъ-же. Знаєш це? — Ба ні! Питається у хлопчика: «Що, титаря вбили»? — Ба ні, дядьку: батько казав, що його спалили. Питається його: «А що, нічого не вилазило»? А він каже: Ба ні! лізла гадюка. А не зробиш цього! — Ба зроблю! 5) Какъ союзъ, употребляется въ значеченіи: даже, мало того, да и. Родився на Підгір'ї, ба і ріс в Підгір'ї. 6) Тим бо й ба! Въ томъ то и дѣло! Він хтів би коняку купить, та тим бо й ба! — грошей нема. 7) Ба-ле, ба-ле-ба! (изъ ба але). Смотри-ка! вотъ удивительная вещь!
Вилічити, -ся. Cм. вилічувати, -ся.
Димни́ця, -ці, ж. 1) = Димарь. 2) = Димна. Ум. Димничка.
Зайди́світ, -та, м. Бродяга, авантюристъ. Пройдисвіте, зайдисвіте, всі дороги знаєм.
Зі́лля, -ля, с. 1) Злаки. 2) Лекарственная трава, зелье, волшебное зелье. Ой є в мене таке зілля близько перелазу; як дам тобі напитися, забудеш одразу. Марисенька в недузі лежала, аж зза моря зілля забажала. Чар-зі́лля. Волшебныя травы, собранныя въ день и въ ночь на Ивана Купала. 3) Названіе различныхъ растеній: Боло́тне зі́лля. Ranunculus. Га́дєче —. Gnaphalium canadense. Гою́че —. Astrantia major. Квасне́ —. Valeriana tripterys. Кіня́че —. Circaea luteliana. Криве́ — Polygonum bistorta. Ку́ряче —. = Збурник. Ластів'я́че —. = Земизеленя. . Ма́сляне —. = Sedum telephium. Міцне́ —. = Centaurea jacea. Святоя́нське —. = Іванюк. Сі́ре — ? Страпа́те — ? Тата́рське — = Шувар.
Зносити, -шу, -сиш, сов. в. знести, -су, -сеш, гл. 1) Сносить, снести съ чего либо внизъ или съ какого либо мѣста. «Зносьте худобу!» А добра ж то повнісінький віз, іще й намисто товсте. Стали зносить. Тиха вода, тиха, бережечки зносить. А далі і знесло млинок. 2) Снашивать, снести изъ разныхъ мѣстъ въ одно. 3 нечистою силою збірає і зносить людям гроші. 3) Сносить, снести снизу вверхъ. Зніс на горище мішок з половою. Зносють на віз скриню. 4) Поднимать, поднять, возносить, вознести. Високо к небу очі свої зносять. Як знесете вгору сина. 5) Рубить, срубить, срѣзать, снять. Так живо ниву знесемо. Тобі голову знесу по самі плечі. 6) Переносить, перенести, выносить, вынести, вытерпѣть. Ой як важко сплисти море, то так тяжко знести горе. Гаразду знести не може, а біду терпить. 7) Уничтожать, уничтожить, упразднять, упразднить, отмѣнить. Мало не пів села пожежа знесла. Їхній приговор знесуть. Хвалиться знести всю шляхту й панство. 8). Только сов. в. О яйцахъ: снести. Та була в їх курочка ряба, та злізла на поличку, та знесла яєчко. 9) зносити мислі, зносити мислям. Думать. Я до тебе не говорю, тілько мислі зношу. Мислоньки мене зносять. 10) — голово́ю. Быть въ состояніи по своему уму сдѣлать что-либо, соображать, сообразить, уразумѣть. Чи він би ж громадське діло зніс головою. Що ж вам, свату, вражу я? Їй Богу й головою не знесу. 11) охо́та зносе. Охота есть, берегъ. Як зносе його охота ковалювати, най учиться.
Капсель, -сля, м.
1) Пистонъ (ружейный).
2) Пистонъ, мѣдная оправа для отверстій въ кожѣ или матеріи, черезъ которыя проводится шнурокъ (въ обуви, одеждѣ и пр.).
Обхоплювати, -люю, -єш, сов. в. обхопити, -плю, -пиш, гл. Охватывать, охватить. Обхопила його руками. Небо, наче море, землю обхватило.
Сунець, -нця, м. Короткій отрубокъ, кусокъ бревна.
Текач, -ча, м. Раст. Panicum meliaceum L.
