Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зав'язувати

Зав'Я́зувати, -зую, -єш, сов. в. зав'яза́ти, -жу, -жеш, гл. 1) Завязывать, завязать. Зав'язав вовка в мішку. Рудч. Ск. Великої треба хусти, щоб зав'язати усти. Ном. № 6988. 2) Связывать, связать. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. Ном. № 101. 3) Повязывать, повязать. Не росплете довгу косу, хустку не зав'яже. Шевч. 27. Переносно: зав'яза́ти го́лову. Выдти замужъ. Зав'язала головоньку, — не розв'яжу довіку. Чуб. V. 4) Закладывать, заложить (зданіе). Зав'єзує хату. Шух. І. 88. 5)вік. Испортить жизнь. Я і твій вік зав'язала. Кв. Драм. 326. 6)дорогу. Преградить путь, стать на пути. Гуси, гуси, зав'яжу вам дорогу, щоб не втрапили додому. Ном. № 327. 7)світ. Сдѣлать жизнь безотрадной, горестной, несчастной. Зеленая ліщинонька проти сонечка зав'яла, молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Н. п. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ. Мет. 138. 8)язик. Заставить молчать. Людям язика не зав'яжеш. Ном. № 6984.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗУВАТИ"
Британський, -а, -е. Британскій, англійскій. Левиц. Пов. 125. О. 1861. XI. 105. Шевч. 606. Сей лист найдений був в землі британській. Драг. 168.
Заси́тити, -чу́, -ти́ш, гл. Вогнать, загнать. Заситить оце кілок у землю. Лебед. у.
Натиснутися, -нуся, -нешся, гл. Натѣсниться, натолпиться.
Отак нар. = Оттак. Отак по козацьки: нема хліба, їсти пляцки. Ном. 12291.
Повисукувати, -кую, -єш, гл. Высучить (во множествѣ).
Порозгризати, -за́ю, -єш, гл. Разгрызть (во множествѣ).
Смотріти, -рю́, -ри́ш, гл. = гледіти. Смотри кінця кожній справі. Ном. № 2613.
Тямучий, тямущий, -а, -е. Понимающій, смыслящій, толковый, умный. Він чоловік тямучий, не зопсує діла. Полт. г. Тямуще й нетямуще пішло. Черк. у. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік, всяку старовину молодою головою зазнає. К. ДС. 31.
Увірванець, -нця, м. = увірва. Вх. Зн. 73.
Удячен, удячний, -чна, -не Благодаренъ, благодарный, признательный. Гол. III. 283.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВ'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.